КОНЦЕПЦІЯ КНИЖКОВОГО ВОЛОДІННЯ ПРИ ВІНДИКАЦІЇ МАЙНА
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 лютого 2025 р.
Автор(и) :
ХАРЧЕНКО, Георгій
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
128
Випуск :
2
ISSN :
1728-2195
Початкова сторінка :
72
Кінцева сторінка :
76
Цитування :
[APA 7] ХАРЧЕНКО, Г. (2025). THE CONCEPT OF BOOK POSSESSION IN PROPERTY VINDICATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 128(2), 72–76. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/2.128-13
[ДСТУ] ХАРЧЕНКО Г. THE CONCEPT OF BOOK POSSESSION IN PROPERTY VINDICATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies. 2025. Vol. 128, no. 2. P. 72—76. DOI: 10.17721/1728-2195/2024/2.128-13 (date of access: 17.07.2026).
Вступ. Останнім часом у судову практику України Верховним Судом уведено концепцію книжкового володіння, яка істотно змінює попередньо існуючий підхід визначення критерію наявності в особи володіння нерухомим майном. Таке нововведення викликає як підтримку, так і критику з боку правознавців. Закономірно виникає потреба визначитись із доцільністю таких змін, з'ясувати їх правові витоки й причини та, відповідно, здійснити для цього критичний аналіз.
Методи. Для досягнення мети дослідження використано такі методи, як формально-логічний, діалектичний, порівняльний.
Результати. Зазначено, що, на відміну від традиційного підходу, коли при розгляді справ щодо віндикації майна володіння ним визначалось виключно на підставі факту фізичного утримання речі, у новій концепції книжкового володіння володіння нерухомим майном може бути підтверджене фактом державної реєстрації права на це майно в установленому законом порядку. Зміна попередньої концепції віндикації майна закономірно змінила правозастосовну практику розгляду цієї категорії судових справ. У ситуації, коли, наприклад, право власності зареєстровано за позивачем, а де-факто володільцем майна є відповідач, Верховний Суд вбачає належним способом захисту не віндикаційний позов, як це було раніше, а негаторний позов, оскільки наявність запису в державному реєстрі свідчить, на думку суду, що володіння майном не порушено. Така зміна парадигми має різні наслідки в правозастосовній практиці, зокрема через те, що на негаторний позов, за висновком Верховного Суду, позовна давність не поширюється, тоді як на віндикаційний позов – навпаки.
Висновки. Концепція книжкового володіння нівелює відмінності між віндикаційним і негаторним позовами. Вона не базується на якійсь конкретній нормі закону, а є вільною і доктринальною інтерпретацією Верховним Судом цивільного законодавства, який, окрім іншого, не взяв до уваги, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за законом фіксуються речові права особи на таке майно, а не факт реального володіння ним.
Методи. Для досягнення мети дослідження використано такі методи, як формально-логічний, діалектичний, порівняльний.
Результати. Зазначено, що, на відміну від традиційного підходу, коли при розгляді справ щодо віндикації майна володіння ним визначалось виключно на підставі факту фізичного утримання речі, у новій концепції книжкового володіння володіння нерухомим майном може бути підтверджене фактом державної реєстрації права на це майно в установленому законом порядку. Зміна попередньої концепції віндикації майна закономірно змінила правозастосовну практику розгляду цієї категорії судових справ. У ситуації, коли, наприклад, право власності зареєстровано за позивачем, а де-факто володільцем майна є відповідач, Верховний Суд вбачає належним способом захисту не віндикаційний позов, як це було раніше, а негаторний позов, оскільки наявність запису в державному реєстрі свідчить, на думку суду, що володіння майном не порушено. Така зміна парадигми має різні наслідки в правозастосовній практиці, зокрема через те, що на негаторний позов, за висновком Верховного Суду, позовна давність не поширюється, тоді як на віндикаційний позов – навпаки.
Висновки. Концепція книжкового володіння нівелює відмінності між віндикаційним і негаторним позовами. Вона не базується на якійсь конкретній нормі закону, а є вільною і доктринальною інтерпретацією Верховним Судом цивільного законодавства, який, окрім іншого, не взяв до уваги, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за законом фіксуються речові права особи на таке майно, а не факт реального володіння ним.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
327.58 KB
Контрольна сума :
(MD5):eb4be3f6cebde187b6661169577d182a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International