Комфортність комунікації навколо Києво-Лаврських святинь (ХІХ – початок XX ст.)

Кізлова, А. (2017) Комфортність комунікації навколо Києво-Лаврських святинь (ХІХ – початок XX ст.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 132(1(132)), 19–23. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2017.132.1.04

Статтю присвячено тому, наскільки актуальним братія Києво-Печерської лаври вважала в XIX – на початку ХХ ст. забезпечення фізичного й морального комфорту для учасників комунікації безпосередньо навколо святинь обителі. Розглянуто спроби зробити зручнішим безпосередній контакт з об'єктами шанування. Проаналізовано ставлення лаврської адміністрації до інтересів сторонніх богомольців і власних насельників, приставлених до святинь. Висвітлюються умови відбування послухів гробового та провідників по печерах. Особливу увагу приділено умовам відвідування печер. Простежено особливості ухвалення та виконання дисциплінарних рішень та інструкцій щодо поведінки братії з вірянами. Встановлено, що в заходах, уживаних в обителі для того, щоб забезпечити комфорт для богомольців та насельників, вбачається передусім прагнення усунути загрози для нормального функціонування соціально-комунікативної системи. А саме: запобігти порушенню звичного порядку (або навіть оскверненню святинь) через чиєсь захворювання чи пошкодження, не допустити людських та матеріальних втрат через пожежу або тисняву. До вдосконалень підштовхувало також зростання кількості богомольців (а отже – й навантаження на братію). Проблема обкрадання богомольців у печерах є перспективним напрямом для подальшого дослідження разом із крадіжками від святинь і заходами, вживаними в КПЛ для запобігання таким злочинам.