ХАРАКТЕР ПРОМІНЕНТА У ПОЕМІ Т. ШЕВЧЕНКА «КАТЕРИНА»

Задорожна, Л. (2022). THE CHARACTER OF THE PROTAGONIST IN T. SHEVCHENKO'S POEM “KATERYNA”. Шевченкознавчі студії(1(25)), 103–130. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2022.1(25).103-130

Стаття присвячена розгляду суті взаємин незвичайної краси вдачі, характеру ліричної героїні (промінента) поеми «Катерина» та загальних суспільних законів у погляді на мораль. Феномен творчості Т. Шевченка – автора поеми «Катерина» (1838–1839), а також полотна «Катерина» (1842) – втілюється в унікальній спроможності митця явити певний образ одразу в двох іпостасях: при портретуванні героїні поеми та при живописному трактуванні центрального образу картини. Текст поетичного твору Т. Шевченка постає своєрідним ключем до сприйняття і тлумачення сюжету й системи образів малярського полотна. 
При портретуванні героїні поеми «Катерина» Т. Шевченко акцентує на увазі до окремої особи, яка приваблює його насамперед своїми духовними та моральними якостями. Водночас поет представляє увесь комплекс проблем, породжених певним історично означеним ладом буття, у цьому разі – деспотією.
_____________
СПИСОК ВИКОРИСТАНХ ДЖЕРЕЛ

Алпатов М. Очерки по истории портрета. М.-Л. : Искусство, 1937. 60 с. 
Анализ и интерпретация произведений искусства. Под ред Н. А. Яковлевой. М. : Высшая школа, 2005. 551 с. 
Баранов В. Литературный портрет. Л. : Наука, 1985. 312 с.
Александр Бенуа. История пейзажной живописи. Т. 1. СПб. : Изд-во  Шиповник, 1912. 548 с. 
Гашева Н., Белозерова С. Литература и живопись (Опыт взаимодействия искусств). Пермь : ПГУ, 1990. 80 с. 
Г. В. Ф. Гегель. Лекции по эстетике. В 2 т. T. II. СПб. : Наука, 1999. 603 с. 
Дитрих фон Гильдебранд. Метафизика любви. СПб. : Алетейя, 1999. 629 с.
Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення / Загальна редакція Стівена Фартінга. Харків : Vivat, 2019. 576 с. 
Каган М., Холостова Т. Культура-философия-искусство. М. : Знание, 1988. 64 с. 
Барбара Кассен. Європейський словник філософій. Т. І. К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. 576 с. 
Флавио Кароли. Пять веков глубинной живописи. Лица от Леонардо до Фрейда. С. 305–320. Портрет. Художники, модели, воспоминания. – М. : Белый город, 1998. 
Абрахам Маслоу. Мотивация и личность. СПб. : Питер, 2003. 352 c.
Маслюк А. Психологічна думка української діаспори ХХ століття. Ніжин : Видавець Лисенко, 2019. 492 с.
Послання апостола Павла до римлян. С. 180–195. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Книги Нового Заповіту. К. : Українське біблійне товариство, 1992. 296 с. 
Соловьев В. Оправдание добра: Нравственная философия. М. : Республика, 1996. 479 с. 
Девід Стіллман. Покоління Z на роботі. Харків : Фабула, 2019. 304 с.
Шевченко Т. Катерина. С. 9–109. Шевченко Т. Повне зібрання творів у дванадцяти томах. К. : Наукова думка, 2003. Т. 1. 784 с. – Далі у дужках зазначається лише сторінка цього видання.
Шелешнева Н. Портретная живопись в музеях мира. С. 1–2. Портретная живопись в музеях мира. – М. : Изобразительное искусство, 1983. 2+ХІУ с