Зміст і стан законодавчого закріплення правової категорії "фінансові ресурси" та її елементів

Якимчук, Н. Я. (2021). Зміст і стан законодавчого закріплення правової категорії "фінансові ресурси" та її елементів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 4(119), 123–127. https:doi.org/10.17721/1728-2195/2021/4.119-23

Мета роботи – з'ясування змісту і стану законодавчого закріплення правової категорії "фінансові ресурси" та її елементів в Україні. Методологія дослідження – загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема, системно-структурний, діалектичний, формально-логічний, порівняльно-правовий методи. Надано характеристику змісту та форм фінансових ресурсів. З'ясовано, що категорія "фінансові ресурси" є базовим критерієм відмежування фондів коштів від інших видів ресурсних фондів (майнових, інформаційних, природних, трудових тощо), коштом яких досягається певна мета, а їхня вартість визначається у грошовій формі (як у національній, так і в іноземній валюті). Розмежовано поняття "фонди коштів" і "фінансові ресурси", з'ясовано, що відповідний правовий режим фонду коштів обумовлює правові межі використання фінансових ресурсів, які є змістовним, сутнісним наповненням таких фондів. Основним складовим елементом фінансових ресурсів слід визнавати фінансові активи – кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів. Наголошено, що "кошти" є основним видом фінансових активів, правовою категорією, визначення поняття якої, з огляду на відмінності тлумачення в різних законах, потребує вдосконалення. Зазначено, що поняття "фінансові ресурси" та "фінансові активи" співвідносяться як загальне та часткове, оскільки, по-перше, до фінансових активів законодавцем не віднесено такі ресурси, як банківські метали та дорогоцінне каміння, і, по-друге, до фінансових ресурсів ми відносимо і такі ресурси, вартість яких визначається у валюті (у грошовій формі), які можуть бути закріплені власником на майновому праві за утвореною ним організацією або передані в довірче управління іншому уповноваженому суб'єкту. У результаті аналізу до фінансових ресурсів пропонується відносити валютні цінності, щодо змісту та видів яких у законодавстві також відсутня єдина позиція (міститься вузьке розуміння в Законі України "Про валюту та валютні операції", доповнене у Митному кодексі України, та широке – у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Відмічено, що до фінансових ресурсів з огляду на реалії розвитку економічних відносин запропоновано відносити віртуальні активи. Важливою тенденцією є і те, що правовий режим фонду, до якого мобілізуються фінансові ресурси, законодавець "переносить" на самі фінансові ресурси, що приводить до закріплення таких фінансово-правових понять: "публічні кошти", "бюджетні кошти". Наголошено, що нині перед фінансово-правовою наукою та законодавцем постає питання про допустимість визнання окремих видів фінансових ресурсів такими, на які може поширюватися правовий режим "публічних фінансових ресурсів".