МІЖКУЛЬТУРНІ (УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ) ЗВ’ЯЗКИ В КУРСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
11 лютого 2024 р.
Автор(и) :
Ромащенко , Людмила
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
39
Випуск :
39
ISSN :
2520-2103
Початкова сторінка :
432
Кінцева сторінка :
448
Цитування :
[APA 7] Ромащенко, Л. (2024). INTERCULTURAL (UKRAINIAN-POLISH) RELATIONS IN THE COURSE OF STUDYING UKRAINIAN LITERATURE IN HIGH SCHOOL. Polish Studies of Kyiv, 39(39), 432–448. https://doi.org/10.17721/psk.2023.39.432-448
[ДСТУ] Ромащенко Л. INTERCULTURAL (UKRAINIAN-POLISH) RELATIONS IN THE COURSE OF STUDYING UKRAINIAN LITERATURE IN HIGH SCHOOL. Polish Studies of Kyiv. 2024. Vol. 39, no. 39. P. 432—448. DOI: 10.17721/psk.2023.39.432-448 (date of access: 17.07.2026).
У статті аналізуються різні типи міжнаціональних літературних контактів при вивченні української літератури як спосіб реалізації ідеї полікультурної освіти. Найбільше уваги приділено дослідженню різносторонніх літературних взаємин, насамперед українсько- польських, на матеріалі творів історичної тематики, які торкаються спільного минулого двох народів.
Найперше у згаданому аспекті проаналізована творчість представників «української школи» в польському письменстві (С. Гощинський, Б. Залеський, Ю. Словацький, З. Фіш).
Значну увагу приділено життєвим і творчим сторінкам біографії Т. Шевченка, І. Франка (зокрема польсько-литовський і, відповідно, польсько-австрійський компонент у їхній життєтворчості), що дають широкий простір для вивчення міжкультурних контактів, також польський компонент у життєписі І. Нечуя-Левицького, П. Гулака-Артемовського.
У статті розглянуто різні художні версії (польськомовні й україномовні) відомих історичних подій і постатей (Хмельниччина, Коліївщина, гетьман Мазепа, султанка Роксолана).
Чимало місця відведено перекладацькій спадщині, у якій міститься важливий потенціал для реалізації міжкультурних контактів. Підкреслена роль регіонального чинника (тобто літературне краєзнавство), який необхідно враховувати при викладанні літератури.
Найперше у згаданому аспекті проаналізована творчість представників «української школи» в польському письменстві (С. Гощинський, Б. Залеський, Ю. Словацький, З. Фіш).
Значну увагу приділено життєвим і творчим сторінкам біографії Т. Шевченка, І. Франка (зокрема польсько-литовський і, відповідно, польсько-австрійський компонент у їхній життєтворчості), що дають широкий простір для вивчення міжкультурних контактів, також польський компонент у життєписі І. Нечуя-Левицького, П. Гулака-Артемовського.
У статті розглянуто різні художні версії (польськомовні й україномовні) відомих історичних подій і постатей (Хмельниччина, Коліївщина, гетьман Мазепа, султанка Роксолана).
Чимало місця відведено перекладацькій спадщині, у якій міститься важливий потенціал для реалізації міжкультурних контактів. Підкреслена роль регіонального чинника (тобто літературне краєзнавство), який необхідно враховувати при викладанні літератури.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
299.09 KB
Контрольна сума :
(MD5):91509d3d2d3ea09132205484ecd959a8