Неопатріархатний проєкт націоналістичної преси 1920-1930-х років
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Хамедова, Ольга Анатоліївна
Київський університет імені Бориса Грінченка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
75
ISSN :
2522-1272
Початкова сторінка :
122
Кінцева сторінка :
134
Цитування :
[APA 7] Хамедова, О. А. (2019). Неопатріархатний проєкт націоналістичної преси 1920-1930-х років. Наукові записки Інституту журналістики, 2(75), 122–134. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2019.75.9
[ДСТУ] Хамедова О. А. Неопатріархатний проєкт націоналістичної преси 1920-1930-х років. Наукові записки Інституту журналістики. 2019. Т. 2, № 75. С. 122—134. DOI: 10.17721/2522-1272.2019.75.9 (дата звернення: 26.08.2026).
У статті у центрі дослідницької уваги перебуває проблема взаємодії ідеології та гендеру в українській пресі 1920-1930-х рр. Об’єктом дослідження є націоналістичні періодичні видання міжвоєнного двадцятиріччя. Головна мета дослідження – з’ясувати технології поширення дискурсивної влади і конструювання гендерних моделей з урахуванням ідеологічного вектору видання. Обрана методологія дослідження – синтез критичного дискурс-аналітичного підходу з феміністичним критицизмом, які дозволяють аналізувати тексти в координатах «домінування / субординації». Результати дослідження. Націоналістичні часописи послідовно відновлювали патріархатні цінності у західноукраїнському суспільстві на межі 1920-1930-х рр. Журналісти конструювали уявлення про мілітарну маскулінність як нормативну і використовували такі технології: моделювання образу воїна через порівняння із зарубіжним зразком нормативної маскулінності, наративи про небезпечні акції і мученицьку смерть героївнаціоналістів, популяризація спорту і фізичної загартованості задля підготовки молодого покоління до майбутньої визвольної війни. Націоналісти намагалися заперечити здобутки українського феміністичного руху, зокрема «Союзу Українок», вели запеклі ідеологічні дискусії з проводом цієї організації на сторінках своєї преси. Жінку розглядали як ресурс у підпільній боротьбі з окупантами і майбутній національно-визвольній війні, проте було надзвичайно мало матеріалів, в яких героїнями (актантами) були жінки. Героїні у націоналістичних часописах наділялися трьома функціями: біологічною, символічною та ідеологічною. У тих матеріалах, в яких все ж повідомлялося про жінок – учасниць мілітарних угруповань, військових чи політичних акцій, їхній внесок применшувався, замовчувався. Висновки. На сторінках націоналістичної преси 1920-1930-х років відбулося оновлення патріархатного міфу. Патріархальна структура суспільства, на думку націоналістів, якнайкраще відповідала ідеологічним завданням – підготовці українців до тривалої національно-визвольної боротьби. Значимість дослідження. Розуміння механізмів взаємодії ідеології та гендеру дає уявлення про взаємозв’язки у межах парадигми влада – медіа – суспільство, що є одним з найбільш значущих питань сучасних медіадосліджень.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
C Соціальні науки, журналістика та інформація
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
420.86 KB
Контрольна сума :
(MD5):1bb5e0e64ce4d8eb42c696e70bcd26ae
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International