Гідровуглецеві парадигми часу та структури: Багатометодне дослідження нафтогазових систем Бакинського архіпелагу

Mammadov, H., & Abdulla-Zada, M. (2025). Hydrocarbon patterns across time and structure: a multi-method study of the Baku Archipelago petroleum systems. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, (3(110)), 69-77. https://doi.org/10.17721/1728-2713.110.08

Вступ. Бакинський архіпелаг, розташований у західній шельфовій зоні Південнокаспійського басейну, є одним із найпродуктивніших нафтогазоносних регіонів Азербайджану. Його тектонічна безперервність із зонами Південного Гобустану та Нижньої Кюрінської западини, а також унікальна геологічна еволюція Південнокаспійської мегавпадини зумовили формування складних нафтових, газових та газоконденсатних систем у межах Нижньопліоценової Продуктивної товщі. Незважаючи на десятиліття досліджень і розробки, механізми просторового розподілу, міграційних шляхів і варіацій складу вуглеводнів у цьому регіоні досі залишаються предметом наукової дискусії.

Методи. У дослідженні поєднано широкомасштабні геологічні, геохімічні та геофізичні дані з ряду родовищ, включаючи Дуванні-деніз, Сангачал-деніз, острів Булла, Булла-деніз та Гарасу. Аналітичні методи охоплювали газову хроматографію для легких і важких фракцій вуглеводнів, елементний аналіз, гідрохімічну класифікацію пластових вод і обчислення геохімічних індексів, зокрема співвідношень n/ізоалканів, Σ(nC₁₃–nC₂₅)/Σ(nC₁₂–nC₃₀) та Σ(iC₁₃–iC₁₆)/Σ(iC₁₈–iC₂₃). Структурно-стратиграфічні інтерпретації базувались на сейсмічних даних і каротажних дослідженнях свердловин.

Результати. У межах архіпелагу виокремлено дві генетично відмінні групи нафт, пов'язані з південно-західним і північно-східним крилами головних структур. Склад вуглеводнів виявляє кореляцію з глибиною занурення, структурним положенням та мінералогічними особливостями навколишніх порід. Вертикальні гідрохімічні інверсії, що характеризуються ультралужними слабомінералізованими водами під більш мінералізованими шарами, свідчать про значну висхідну міграцію глибинних флюїдів. Зростання вмісту метану і зниження концентрації його гомологів із глибиною, поряд зі зростанням газової сухості, підтверджують концепцію термічно зумовленого фракційного розділення. Крім того, ознаки біодеградації у важких фракціях вуглеводнів свідчать про постакумуляційні зміни.

Висновки. Отримані результати підкреслюють переважну роль вертикальної міграції та вторинних геохімічних процесів – катагенезу, фазового розділення та біодеградації – у формуванні сучасного розподілу й складу вуглеводневих флюїдів Бакинського архіпелагу. Чітка відповідність між складом флюїдів, структурними умовами та властивостями колекторів вказує на необхідність інтегрованого басейнового моделювання для майбутніх пошукових робіт. Отримані дані дають змогу уточнити прогнози щодо типу і якості вуглеводнів у неоцінених ділянках Продуктивної товщі та глибших стратиграфічних комплексів Південнокаспійського басейну.