ЩОДО ВИНЕСЕННЯ СЛІДЧИМ, ПРОКУРОРОМ ПОСТАНОВИ ПРО ПЕРЕКВАЛІФІКАЦІЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Карвацький , А. М.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
413-5372
Початкова сторінка :
166
Кінцева сторінка :
175
Цитування :
[APA 7] Карвацький, А. М. (2019). ЩОДО ВИНЕСЕННЯ СЛІДЧИМ, ПРОКУРОРОМ ПОСТАНОВИ ПРО ПЕРЕКВАЛІФІКАЦІЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ. Вісник кримінального судочинства, (1), 166–175. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23817
[ДСТУ] Карвацький А. М. ЩОДО ВИНЕСЕННЯ СЛІДЧИМ, ПРОКУРОРОМ ПОСТАНОВИ ПРО ПЕРЕКВАЛІФІКАЦІЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ. Вісник кримінального судочинства. 2019. № 1. С. 166—175. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23817 (дата звернення: 26.07.2026).
Анотація. У статті проаналізовано існуючу практику винесення слідчим, прокурором постанов про перекваліфікацію кримінального правопорушення на предмет відповідності її вимогам чинного кримінального процесуального законодавства. Вказано, що така практика має поширення, однак безпосередньо не передбачена у кримінальному процесуальному законодавстві.
Мета статті – продемонструвати, що практика винесення слідчим, прокурором постанов про перекваліфікацію кримінального правопорушення є незаконною.
Зокрема, автор аналізує поняття кваліфікації кримінального правопорушення у кримінально-правовому та кримінально-процесуальному розуміннях, її місце та значення у кримінальному процесі загалом та в ході проведення досудового розслідування зокрема. При цьому порівнюються процесуальні аспекти здійснення кримінально-правової кваліфікації у КПК України в редакціях 1960 року та чинного КПК України, їх спільні та відмінні особливості.
Автором досліджено узгодженість існуючої практики винесення постанов про перекваліфікацію кримінального правопорушення із положеннями КПК України 2012 року та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, проаналізовано правову природу постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення, яку виносить слідчий, прокурор. Визначено, які обставини спонукають уповноважених суб’єктів виносити постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення та які конкретні ризики для цілей кримінального провадження тягне за собою винесення таких постанов слідчим, прокурором.
Продемонстровано, що подібна практика є одним із зловживань органів досудового розслідування, крім цього зустрічається також і в судовій практиці, а також використовується захисниками шляхом подання відповідних клопотань.
Автор доходить висновку про те, що докази, зібрані після винесення постанови про перекваліфікацію, не можна вважати допустимими, адже можливість винесення такої поста-
нови не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством та є витвором прокурорської і слідчої практики.
З метою вирішення вказаної процесуальної проблеми автором запропоновано альтернативний механізм, який узгоджується з чинним законодавством, випливає із чинних положень кримінального процесуального законодавства, не порушує права сторін та забезпечує особі право на захист.
Мета статті – продемонструвати, що практика винесення слідчим, прокурором постанов про перекваліфікацію кримінального правопорушення є незаконною.
Зокрема, автор аналізує поняття кваліфікації кримінального правопорушення у кримінально-правовому та кримінально-процесуальному розуміннях, її місце та значення у кримінальному процесі загалом та в ході проведення досудового розслідування зокрема. При цьому порівнюються процесуальні аспекти здійснення кримінально-правової кваліфікації у КПК України в редакціях 1960 року та чинного КПК України, їх спільні та відмінні особливості.
Автором досліджено узгодженість існуючої практики винесення постанов про перекваліфікацію кримінального правопорушення із положеннями КПК України 2012 року та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, проаналізовано правову природу постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення, яку виносить слідчий, прокурор. Визначено, які обставини спонукають уповноважених суб’єктів виносити постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення та які конкретні ризики для цілей кримінального провадження тягне за собою винесення таких постанов слідчим, прокурором.
Продемонстровано, що подібна практика є одним із зловживань органів досудового розслідування, крім цього зустрічається також і в судовій практиці, а також використовується захисниками шляхом подання відповідних клопотань.
Автор доходить висновку про те, що докази, зібрані після винесення постанови про перекваліфікацію, не можна вважати допустимими, адже можливість винесення такої поста-
нови не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством та є витвором прокурорської і слідчої практики.
З метою вирішення вказаної процесуальної проблеми автором запропоновано альтернативний механізм, який узгоджується з чинним законодавством, випливає із чинних положень кримінального процесуального законодавства, не порушує права сторін та забезпечує особі право на захист.
Ключові слова :
prosecutor detective resolution qualification retraining pre-trial investigation YRDR admissibility of evidence beginning of criminal proceedings gaps court defender crime prosecution assessment of an act. прокурор слідчий постанова кваліфікація перекваліфікація досудове розслідування ЄРДР допустимість доказів початок кримінального провадження прогалина суд захисник злочин обвинувачення оцінка діяння.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
570.47 KB
Контрольна сума :
(MD5):e698ea5a12746ddaa41eb85f77cb1d2b
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International