Розробка типології електоральних груп України на основі соціально-психологічних критеріїв

БЕЗРУКОВА, К. (2023). Development of the typology of electoral groups of Ukraine on the basis of socio-psychological criteria. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(18), 38–46. https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.2(18).6

Вступ. Визначено, що розроблення нових підходів для дослідження електорату в міжвиборчий період є досить актуальним науковим викликом. Особливий інтерес становлять ті дослідження, які дозволяють розділити електорат на групи та дати їх вичерпне описання. Метою цього дослідження було визначити основні електоральні групи, представлених в українському суспільстві на прикладі м. Києва та Київської області та виявити їх відмінності на основі аналізу соціально-психологічних особливостей виборців.
Методи. Було застосовано методи онлайн-опитування респондентів з використанням анкетування та панелі психологічних методик на дослідження особистісних рис, цінностей, потреб, політико-ідеологічного самовизначення, політичної участі та активності, національної ідентичності, патерналізму виборців, а також методи математичного опрацювання даних.
Результати. На основі ретроспективного аналізу електорального вибору на президентських виборах України 2019 р., аналізу довіри до Президента В. Зеленського та суб'єктивної оцінки респондентів щодо ефективності органів дер¬жавної влади у внутрішній та зовнішній політиці, вдалося виокремити в електораті дев'ять електоральних груп: переконані прихильники В. Зеленського, новоприбулий електорат В. Зеленського, негативно налаштовані прихильники В. Зеленського, розчарований електорат В. Зеленського, електорат П. Порошенка, що покращив своє ставлення до В. Зеленського, електо- рат, що тяжіє до П. Порошенка, переконані прихильники П. Порошенка, новоприбулі невизначені та розрізнені абсентеїсти. Описано особливості кожної групи за соціально-демографічними та соціально-психологічними критеріями.
Висновки. Показано, що електоральні групи можуть диференціюватися не лише за соціально-демографічними особливостями та позицією щодо актуальних політичних питань, але й за особистісними, ціннісними та іншими психологічними ознаками. Установлено, що для підтвердження дієвості запропонованої моделі диференціації електорату є доцільним апробувати підхід на великій репрезентативній вибірці шляхом загальнонаціонального опитування.