Причини утворення радіонуклідів у ґрунтах та радіоекологічні умови на нафтових родовищах (на прикладі Апшеронського півострова)

Алієв, Ч., Казімова, Л. (2023). Reasons for the formation of radionuclides in the soil and radioecological conditions in the oil fields (in Absheron peninsula). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(103), 98–102. https://doi.org/10.17721/1728-2713.103.12

Мета дослідження – вивчення радіоекологічної ситуації та оцінка рівня радіоактивного забруднення ґрунту Апшеронського півострова. Зазвичай осадження радію відбувається під час виходу пластової води на поверхню та при початковій обробці водонафтової суміші. Так, осади радію зазвичай спостерігаються на поверхні, де розташоване нафтове обладнання. Перші дослідження радіоактивності на території Апшеронського півострова було проведено 1930–32 роках. Метою цих досліджень був пошук радію в ґрунті, ґрунтових водах. Саме тоді у водах деяких нафтових родовищ було виявлено високий рівень радію. Уран у нафтах і водах цих родовищ було виявлено в незначній кількості. Зауважимо, що попередні дослідження комплексно не вивчали вплив радіоактивності на навколишнє середовище та ландшафти. У нашій роботі досліджено розподіл радіоактивності на території Апшеронського півострова та виявлено місця радіоактивного забруднення, небезпечного для життя людини. На основі цих робіт було створено карту радіоактивності Апшеронського півострова. Згідно з фактичним матеріалом радіаційний фон півострова сягає в середньому 4,5 мкР/ч, тоді як на Шаховій косі він знижується до 3 мкР/ч, що пов'язано з виходом на поверхню слаборадиактивних пісків. На дослідженій території виділено аномалії, де радіоактивність сягає 400–600 мкР/ч. Ці аномалії є результатом розробки нафтових родовищ, що вирізняються високомінералізованими пластовими водами з високим вмістом радію. Ліквідація високорадіоактивних відходів на нафтових територіях є складним питанням, що потребує комплексного підходу, спеціальної експериментальної роботи, моделювання даних і створення різних карт на основі польових і камеральних досліджень.