Параметри
Вплив високодисперсних карбідів (Si, Ti, Mo) на молекулярну, надмолекулярну структуру та властивості поліетилену
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
28 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Гордієнко, Валерій
Шаркіна, Наталія
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1 (60)
ISSN :
1728-2209
Початкова сторінка :
14
Кінцева сторінка :
17
Цитування :
Гордієнко, В., & Шаркіна, Н. (2025). Вплив високодисперсних карбідів (Si, Ti, Mo) на молекулярну, надмолекулярну структуру та властивості поліетилену. Вісник київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія, 1 (60), 14-17. https://doi.org/10.17721/1728-2209.2025.1(60).2
Вступ. Дослідження молекулярної, надмолекулярної структура та фізико-механічних властивостей композиційних матеріалів, отриманих сумісним диспергуванням лінійного поліетилену і дисперсних карбідів силіцію, титану та молібдену на ексцентриковому вібромлині. Встановлення кореляції між структурою, твердістю і теплостійкістю композиційних матеріалів.
Методи. Сумісне диспергування ПЕ та карбідів силіцію, титану і молібдену дозволяє змінити молекулярну та кристалічну структури типового термопластичного полімеру у напрямку, необхідному для збільшення фізико-механічних характеристик композиційних матеріалів. Максимальне збільшення твердості на 33 МПа і теплостійкості на 31 К спостерігається при введенні в полімер 7 об.% SiC-д.
Результати. Первинним фактором, що визначає збільшення твердості і теплостійкості термопластичних композитів, є утворення хімічних зв’язків між компонентами системи: макромолекули полімера - високодисперсні карбіди. Такі зв’язки виникають під впливом механохімічного впливу при вібропомолі добавок карбідів з ПЕ і введенні їх в розплав полімера. У зв’язку з цим кристалізація хімічно прищеплених макромолекул ініціюється при більш високій температурі, ніж у вихідному ПЕ і закінчується утворенням більш досконалої кристалічної структури полімеру. При цьому утворюються також міжмолекулярні зшивки і просторова сітка в ПЕ.
Висновки. Перетворення у структурі термопласта, що кристалізується, супроводжуються збільшенням твердості і теплостійкості композиційних матеріалів.
Методи. Сумісне диспергування ПЕ та карбідів силіцію, титану і молібдену дозволяє змінити молекулярну та кристалічну структури типового термопластичного полімеру у напрямку, необхідному для збільшення фізико-механічних характеристик композиційних матеріалів. Максимальне збільшення твердості на 33 МПа і теплостійкості на 31 К спостерігається при введенні в полімер 7 об.% SiC-д.
Результати. Первинним фактором, що визначає збільшення твердості і теплостійкості термопластичних композитів, є утворення хімічних зв’язків між компонентами системи: макромолекули полімера - високодисперсні карбіди. Такі зв’язки виникають під впливом механохімічного впливу при вібропомолі добавок карбідів з ПЕ і введенні їх в розплав полімера. У зв’язку з цим кристалізація хімічно прищеплених макромолекул ініціюється при більш високій температурі, ніж у вихідному ПЕ і закінчується утворенням більш досконалої кристалічної структури полімеру. При цьому утворюються також міжмолекулярні зшивки і просторова сітка в ПЕ.
Висновки. Перетворення у структурі термопласта, що кристалізується, супроводжуються збільшенням твердості і теплостійкості композиційних матеріалів.
Галузі знань та спеціальності :
102 Хімія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Хімічні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.32 MB
Контрольна сума:
(MD5):2ca440753704dec835350c78c0662900
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2209.2025.1(60).2