Вплив високодисперсних карбідів (Si, Ti, Mo) на молекулярну, надмолекулярну структуру та властивості поліетилену
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
28 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Гордієнко, Валерій
Шаркіна, Наталія
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1 (60)
ISSN :
1728-2209
Початкова сторінка :
14
Кінцева сторінка :
17
Цитування :
[APA 7] Гордієнко, В., & Шаркіна, Н. (2025). Вплив високодисперсних карбідів (Si, Ti, Mo) на молекулярну, надмолекулярну структуру та властивості поліетилену. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія, (1 (60)), 14–17. https://doi.org/10.17721/1728-2209.2025.1(60).2
[ДСТУ] Гордієнко В., Шаркіна Н. Вплив високодисперсних карбідів (Si, Ti, Mo) на молекулярну, надмолекулярну структуру та властивості поліетилену. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія. 2025. № 1 (60). С. 14—17. DOI: 10.17721/1728-2209.2025.1(60).2 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Дослідження молекулярної, надмолекулярної структура та фізико-механічних властивостей композиційних матеріалів, отриманих сумісним диспергуванням лінійного поліетилену і дисперсних карбідів силіцію, титану та молібдену на ексцентриковому вібромлині. Встановлення кореляції між структурою, твердістю і теплостійкістю композиційних матеріалів.
Методи. Сумісне диспергування ПЕ та карбідів силіцію, титану і молібдену дозволяє змінити молекулярну та кристалічну структури типового термопластичного полімеру у напрямку, необхідному для збільшення фізико-механічних характеристик композиційних матеріалів. Максимальне збільшення твердості на 33 МПа і теплостійкості на 31 К спостерігається при введенні в полімер 7 об.% SiC-д.
Результати. Первинним фактором, що визначає збільшення твердості і теплостійкості термопластичних композитів, є утворення хімічних зв’язків між компонентами системи: макромолекули полімера - високодисперсні карбіди. Такі зв’язки виникають під впливом механохімічного впливу при вібропомолі добавок карбідів з ПЕ і введенні їх в розплав полімера. У зв’язку з цим кристалізація хімічно прищеплених макромолекул ініціюється при більш високій температурі, ніж у вихідному ПЕ і закінчується утворенням більш досконалої кристалічної структури полімеру. При цьому утворюються також міжмолекулярні зшивки і просторова сітка в ПЕ.
Висновки. Перетворення у структурі термопласта, що кристалізується, супроводжуються збільшенням твердості і теплостійкості композиційних матеріалів.
Методи. Сумісне диспергування ПЕ та карбідів силіцію, титану і молібдену дозволяє змінити молекулярну та кристалічну структури типового термопластичного полімеру у напрямку, необхідному для збільшення фізико-механічних характеристик композиційних матеріалів. Максимальне збільшення твердості на 33 МПа і теплостійкості на 31 К спостерігається при введенні в полімер 7 об.% SiC-д.
Результати. Первинним фактором, що визначає збільшення твердості і теплостійкості термопластичних композитів, є утворення хімічних зв’язків між компонентами системи: макромолекули полімера - високодисперсні карбіди. Такі зв’язки виникають під впливом механохімічного впливу при вібропомолі добавок карбідів з ПЕ і введенні їх в розплав полімера. У зв’язку з цим кристалізація хімічно прищеплених макромолекул ініціюється при більш високій температурі, ніж у вихідному ПЕ і закінчується утворенням більш досконалої кристалічної структури полімеру. При цьому утворюються також міжмолекулярні зшивки і просторова сітка в ПЕ.
Висновки. Перетворення у структурі термопласта, що кристалізується, супроводжуються збільшенням твердості і теплостійкості композиційних матеріалів.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::102 Хімія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Хімічні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.32 MB
Контрольна сума :
(MD5):2ca440753704dec835350c78c0662900
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International