Особливості відтворення фразеологізмів на позначення емоцій в німецько-українському художньому перекладі (на матеріалі роману Й.В. Ґете "Фауст" та його перекладу М. Лукаша)
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Шинкевич, Валерія Олегівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Шинкевич, В. О. (2025). Особливості відтворення фразеологізмів на позначення емоцій в німецько-українському художньому перекладі (на матеріалі роману Й.В. Ґете "Фауст" та його перекладу М. Лукаша). [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18630
[ДСТУ] Шинкевич В. О. Особливості відтворення фразеологізмів на позначення емоцій в німецько-українському художньому перекладі (на матеріалі роману Й.В. Ґете "Фауст" та його перекладу М. Лукаша) : кваліфікаційна робота магістра : 035 Філологія / наук. кер. М. С. Дорофеєва. Київ, 2025. 104 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18630 (дата звернення: 17.07.2026).
Магістерська робота присвячена дослідженню особливостей відтворення фразеологізмів на позначення емоцій у німецько-українському художньому перекладі на матеріалі роману Й.В. Ґете «Фауст» та його
перекладу М. Лукаша. Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення стратегій і тактик перекладу емоційно забарвлених фразеологізмів, які потребують не лише передачі денотативного значення,
але й збереження культурних конотацій та емоційного впливу.
Об'єктом дослідження виступають фразеологізми на позначення емоцій у трагедії «Фауст», а предметом – глобальні стратегії (одомашнення, очуження, компроміс) і локальні тактики їх відтворення в українському перекладі. Метою роботи є аналіз глобальних стратегій відтворення фразеологізмів на позначення емоцій у трагедії, а також розгляд системи адаптаційних тактик перекладача для збереження емоційної атмосфери та стилістичного забарвлення оригіналу з одночасним наближенням ідейно-образного змісту трагедії до адресатів у межах цільової літературної полісистеми.
У дослідженні застосовано комплексну методологію, що включає семантичний аналіз фразеологізмів для виявлення їх емоційно-експресивного потенціалу та перекладацьких труднощів, контекстуальний
аналіз їх функціонування в тексті, порівняльно-перекладознавчий аналіз оригіналу та перекладу. Робота має триступеневу структуру: від теоретичних засад дослідження фразеологізмів до аналізу семантики фразеологізмів на позначення емоцій в оригіналі та особливостей їх відтворення в перекладі.
За результатами дослідження виявлено сім основних типів фразеологізмів на позначення емоцій у трагедії та визначено десять локальних тактик їх відтворення на рівні речення (використання повного
та часткового еквівалента, фразеологічний аналог, описовий переклад, адаптація, компенсація, деметафоризація, контекстуальна заміна, ампліфікація та трансформація образності) і сім глобальних стратегій нарівні цілого тексту. Доведено, що підхід М. Лукаша спрямований на збереження емоційної палітри оригіналу, диференціацію мови персонажів, національно-культурну адаптацію та ритміко-метричне впорядкування, що забезпечило високу якість перекладу.
перекладу М. Лукаша. Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення стратегій і тактик перекладу емоційно забарвлених фразеологізмів, які потребують не лише передачі денотативного значення,
але й збереження культурних конотацій та емоційного впливу.
Об'єктом дослідження виступають фразеологізми на позначення емоцій у трагедії «Фауст», а предметом – глобальні стратегії (одомашнення, очуження, компроміс) і локальні тактики їх відтворення в українському перекладі. Метою роботи є аналіз глобальних стратегій відтворення фразеологізмів на позначення емоцій у трагедії, а також розгляд системи адаптаційних тактик перекладача для збереження емоційної атмосфери та стилістичного забарвлення оригіналу з одночасним наближенням ідейно-образного змісту трагедії до адресатів у межах цільової літературної полісистеми.
У дослідженні застосовано комплексну методологію, що включає семантичний аналіз фразеологізмів для виявлення їх емоційно-експресивного потенціалу та перекладацьких труднощів, контекстуальний
аналіз їх функціонування в тексті, порівняльно-перекладознавчий аналіз оригіналу та перекладу. Робота має триступеневу структуру: від теоретичних засад дослідження фразеологізмів до аналізу семантики фразеологізмів на позначення емоцій в оригіналі та особливостей їх відтворення в перекладі.
За результатами дослідження виявлено сім основних типів фразеологізмів на позначення емоцій у трагедії та визначено десять локальних тактик їх відтворення на рівні речення (використання повного
та часткового еквівалента, фразеологічний аналог, описовий переклад, адаптація, компенсація, деметафоризація, контекстуальна заміна, ампліфікація та трансформація образності) і сім глобальних стратегій нарівні цілого тексту. Доведено, що підхід М. Лукаша спрямований на збереження емоційної палітри оригіналу, диференціацію мови персонажів, національно-культурну адаптацію та ритміко-метричне впорядкування, що забезпечило високу якість перекладу.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.94 MB
Контрольна сума :
(MD5):26317439b3105f03b98cc8c6403f0c91
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International