Яким щитом защитити своє, або Шануймо нашу мовну спадщину

Гнатюк, Л. (2026). Яким щитом защитити своє, або Шануймо нашу мовну спадщину. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1), 27–32. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.39.4

Вступ. Чимало слів праслов'янського походження, які функціювали і в старослов'янській мові, і в давньоукраїнській (давньоруській), і в староукраїнській XIV–XVIII ст., і навіть у новій українській літературній мові XIX – початку XX ст., мовна свідомість сучасної українськомовної людини сприймає як російські, оскільки їх не вживають у сучасній українській літературній мові. З огляду на це актуальним у нинішніх умовах осмислення українцями специфіки своєї національної ідентичності є доведення належності таких слів до староукраїнської мовної спадщини, а також з'ясування особливостей перебігу процесів заміни давніх книжних слів синонімами з арсеналу народнорозмовного мовлення.
Методи. Використано як загальнонаукові, так і власне лінгвістичні методи, зокрема описовий і зіставний у поєднанні з діахронним підходом до аналізу вживання лексем "щитити", "защитити" / "защищати", "защита", "защитник", "защититель" та ін. від найдавніших часів до сучасності з проєкцією на відповідники в сучасній українській літературній мові "захистити" / "захищати", "захист", "захисник" тощо, а також поширені в народному мовленні синоніми до наведених одиниць.
Результати. На матеріалі словників старослов'янської і давньоруської мов, української мови XVI – першої половини XVII ст., текстів К. Зіновієва, Г. Сковороди та І. Котляревського, а також лексикографічних праць XIX–XXI ст. доведено "українськість" і тяглість уживання лексем "щитити", "защитити" / "защищати", "защита", "защитник", "защититель", які сучасний мовець сприймає як російські. На матеріалі збірки Матвія Номиса "Українські приказки, прислів'я і таке інше" (1864) та "Галицько-руських народних приповідок" (1901–1910) І. Франка з'ясовано, що в народному мовленні XIX ст. уживаними були синоніми до наведених лексем, зокрема "боронити", "оборонити" / "обороняти", "заступити" / "заступати" та спільнокореневі з ними.
Висновки. Питання "українськості" / "неукраїнськості" лексем, які сучасна мовна свідомість українськомовної людини сприймає як належні до російської мови, необхідно з'ясовувати шляхом аналізу вживання таких слів у діахронії з урахуванням їх побутування в сучасних діалектах. Не можна трактувати як неукраїнські ті лексеми, які впродовж століть були органічним компонентом давнього українського мовного світу.