Абревіація у сучасній турецькій мові: дериваційний та лінгвопрагматичний аспекти

У дисертації, для розв’язання поставлених завдань ,використовувалися загальнонаукові та власне лінгвістичні методи дослідження. За допомогою методу аналізу та синтезу було диференційовано поняття “абревіація” та “абревіатура”. Методи описового та компонентного аналізу дозволили простежити семантичні, фонетичні та графічні особливості абревіатур, виділити сукупність ознак скорочених лексичних одиниць, за допомогою яких вони різняться між собою та здійснити їх структурно типологічну класифікацію. Контекстуальний метод дозволив проаналізувати текстове використання абревіації. Функціональний метод застосовувався для виявлення прагматичних принципів утворення абревіації та особливостей її функціонування у сучасній турецькій пресі. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що: – уперше в історії української лінгвістичної тюркології розглянуто лінгвопрагматичні особливості абревіації у сучасній турецькій мові;
– уперше розкрито номінативну та експресивну функції абревіації у сучасній турецькій мові;
– уперше виявлено особливості функціонування омонімічних абревіатур та тенденції їх використання у сучасній турецькій пресі.
– уперше проведено комплексний аналіз існуючих класифікацій турецьких абревіатур та скорочень.
Запропоновано авторську структурно-типологічну класифікацію абревіатур у сучасній турецькій мові. Виявлено та охарактеризовано фонетичні і графічні особливості турецьких абревіатур. Отримали подальший розвиток історія виникнення, формування та розвитку абревіації та особливості вживання запозичених абревіатур у сучасній турецькій мові. Доведено продуктивність абревіації як способу словотворення.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що зроблені висновки й узагальнення є внеском у розробку загальної теорії абревіації, лінгвопрагматики, сприяють ґрунтовному пізнанню структурно-семантичної специфіки турецьких абревіатур. Запропонована авторська типологічна класифікація може використовуватися для опису механізму абревіації в інших мовах. Отримані наукові висновки розкривають прагматичні принципи утворення абревіатур, описують номінативну та експресивну функції абревіації, феномен мовної гри, характеризують явище омонімії абревіатур у сучасній турецькій мові. Результати дослідження доповнюють картину сучасного стану абревіатурної лексики турецької мови.

Корнієнко І. В. Абревіація у сучасній турецькій мові : дериваційний та лінгвопрагматичний аспекти : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.13 Мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії / Корнієнко Інна Володимирівна. - Київ, 2017. - 203 с.