В Україні чи на Україні: великоросійський шовінізм у лінгвістичному вимірі дискурсу

Федоренко, Л. (2023). В Україні чи на Україні: великоросійський шовінізм у лінгвістичному вимірі дискурсу. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 47, 152-168. https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.47.152-168

Статтю присвячено аналізу використання російською політико-ідеологічною системою лінгвістики як інструменту інформаційно-психологічної агресії проти України. Війна, яку розв'язала Російська Федерація, є кульмінацією довготривалих агресивних дій на різних фронтах: ідеологічному, економічному, культурному, мовному тощо. Нинішні господарі кремля намагаються усіма можливими засобами повернути повний контроль над Україною, використовуючи досвід попередніх політичних режимів. У статті досліджується одне з визначень шовінізму як пригноблення так званих "малих народів" на внутрішньодержавних та міждержавних рівнях, що набуває форм політичного гноблення і мовної асиміляції. Стверджується, що кремлівські ідеологи завжди використовували найменшу можливість для приниження самосвідомості українців, у тому числі й за допомогою різних псевдонаукових теорій. Розглянуто один із прикладів зазначеного – створення російськими філологами штучного винятку із правила написання прийменників "в" і "на" з адміністративно-географічними назвами, який стосується виключно топоніму "Україна". Всупереч лінгвістичним нормам російської мови, зі знахідним і місцевим відмінками росіяни вживають "на Україні". Відповідно проаналізовано висновки радянських лінгвістів Д. Розенталя і К. Билінського, а також сучасних російських науковців-географів та їхню теорію геоконцепту, що, по суті, зводиться до одного твердження: такий варіант склався історично і підтримується висловом "на окраїні". У статті аналізується праця українського мовознавця І. Огієнка, який пояснював, що вислів "в Україні" позиціонує її як окрему державу. І після розпаду СРСР певний час в офіційних документах Російської Федерації вживали логічну норму "в Україні", проте після зміни курсу кремля на відновлення свого панівного впливу на колишні радянські республіки, повернулися до попереднього варіанту. Розглянуті у статті джерела вказують, що політико-ідеологічна система має визначальний вплив на російську наукову лінгвістичну школу і використовує її як нелетальну зброю проти України.