Мовні засоби конструювання образу України в німецькомовній публіцистиці

Ковальов А. О. Мовні засоби конструювання образу України в німецькомовній публіцистиці : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька» / наук. кер. О. Стасюк. Київ, 2025. 78 с.

Магістерська робота присвячена комплексному аналізу того, якими лексичними, стилістичними й дискурсивними засобами німецькомовна публіцистика (Der Spiegel, Süddeutsche Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Bild, Wiener Zeitung, Swissinfo) формує медіаобраз України в 2004-2022 рр. Об’єктом виступає процес конструювання зовнішнього образу держави, предметом — мовні одиниці, риторичні фігури та комунікативні стратегії, утілені в журналістських текстах.
Мета дослідження — виявити динаміку репрезентацій України й описати механізми їх творення; для її досягнення уточнено поняттєво-термінологічний апарат, укладено методологічну модель критичного дискурс-аналізу, виокремлено тематичні фрейми та проаналізовано лексико-семантичні маркери, зафіксовані у понад 250 газетних і онлайн-публікаціях. Практична вибірка пов’язана з п’ятьма ключовими віхами новітньої історії (Помаранчева революція, президентство Януковича, Революція Гідності, анексія Криму, початок повномасштабної війни).
Методологія комбінує тривимірну модель Н. Ферклафа, дискурсно-історичний підхід Р. Водак та соціально-когнітивну парадигму Т. ван Дейка, доповнені кількісним контент-аналізом і порівняльною лексикографією.
Результати засвідчують чітку еволюцію: від оптимістичного наративу «демократичної революції» (2004) через дискредитацію корупційним дискурсом (2010-2013) до героїзації та одночасної візуалізації України як жертви агресії (2014-2022). Виділено ядро лексем-позначників («Revolution», «Korruption», «Aggression», «Freiheit») та п’ять провідних стратегій (номінація, предикація, аргументація, перспективізація, інтенсифікація/мітигація), що системно репродукують образ «жертви-борця».
Наукова новизна полягає у синтезі критичного дискурс-аналізу й лінгвостилістики для довготривалої часо-просторової вибірки, а також у запропонованих рекомендаціях щодо диверсифікації комунікаційної стратегії України в DACH-регіоні. Структурно робота складається з вступу, трьох розділів із підрозділами, висновків та списку джерел.