Комунікативні технології у взаємодії суспільства й органів публічного управління та адміністрування

Юсіфбейлі, Р. (2021). Комунікативні технології у взаємодії суспільства й органів публічного управління та адміністрування. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, 2(14), 29–31. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2021/14-6/6

Здійснено комплексний аналіз комунікативних технологій взаємодії суспільства й органів публічного управління та адміністрування. Наголошено, що однією із функцій органів публічної влади є комунікативна. Підкреслено важливість налагодження комунікативного процесу в системі публічного управління та адміністрування як діалогу та взаємодії між рівними суб'єктами, де використання прямих інформаційних каналів і каналів зворотного зв'язку має бути збалансованим і виявлятися через різноманітні електронні форми участі. Виокремлено три основні моделі електронної участі: модель управління, консультативна та модель участі. Обґрунтовано, що наявність розвиненої інформаційної інфраструктури є умовою та показником ефективності публічного управління й адміністрування, а використання інформаційно-комунікаційних технологій пов'язане, насамперед, із реалізацією проєкту електронного уряду. Доведено, що підвищення ефективності публічного управління й адміністрування шляхом трансформації наявної бюрократичної системи допомагає зробити її більш гнучкою та пристосованою, менш ієрархічною й регульованою, здійснити перехід до постбюрократичних організацій. Перенесення послуги в електронну форму дозволяє усунути негативні, дисфункціональні практики, властиві сучасній бюрократії. Під час дослідження з'ясовано: реформи, що відбуваються в системі електронної комунікації органів публічного управління й адміністрування та суспільства, певною мірою є амбівалентними та суперечливими. Доведено, що без широких адміністративних реформ, спрямованих на поліпшення функціонування державного апарату, упровадження технологій електронного урядування не буде ефективним і зведеться до тривалих і невдалих спроб. Одним із виходів із цієї ситуації є прийняття нової теоретичної парадигми адміністративної реформи, у якій електронне урядування вже не буде доповненням до бюрократичних структур, а систематичне управління всіма адміністративними процесами для досягнення кінцевих результатів стане центральною частиною публічного управління.