Просторово-часовий аналіз формування структури сучасних садово-паркових ландшафтів Правобережної України

Кравцова, І., & Лаврик, О. (2018). Просторово-часовий аналіз формування структури сучасних садово-паркових ландшафтів Правобережної України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 4(73), 39-44. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.73.8

У статті здійснено просторово-часовий аналіз формування сучасної структури садово-паркових ландшафтів Правобережної України на прикладі Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України, дендрологічного парку «Олександрія» НАН України, Синицького парку Черкаської області, Немирівського парку, Сокілецького та Печерського парків Вінницької області. У роботі зроблений акцент на тому, що просторове розташування Правобережної України, особливості природних умов і розмаїття натуральних ландшафтів визначили привабливість території для її освоєння різними народами та етносами. Пограничність положення зумовила взаємодію і накладання західноєвропейської та східноєвропейської культур, матеріальним виявом яких є садово-паркові ландшафти. Садово-паркові ландшафти є своєрідною групою антропогенних ландшафтів, які складені природним і технічним блоками. Особливості саме технічного блоку визначаються не лише природними умовами території, а й культурою організації садово-паркового ландшафту відповідного історичного періоду. Зазначено, що у ландшафтній структурі старовинних садово-паркових ландшафтів представлені русловий, заплавний, схиловий та вододільний типи місцевостей, які є типовими для території дослідження. Формування, функціонування та розвиток садів і парків пов’язаний з особливостями соціально-економічного та історичного розвитку території. Руслово-заплавний тип місцевостей представлений урочищами річок, ставків, островів, вирівняних поверхонь, зайнятих лучною рослинністю. Переважно урочища цього типу місцевостей ускладнені такими ландшафтно-технічними системами, як мости та греблі. Схиловий тип місцевостей включає різноманітні прості та складні урочища з крутизною схилів від 5° до крутих відвісних стінок. Зайнятий, переважно, парковими насадженнями та лучними ділянками. Ландшафтно-технічні системи представлені різними видами сходів. Вододільний тип місцевостей представлений урочищами слабко хвилястих поверхонь. Він включає паркову забудову, представлену різноманітними будівлями. Незважаючи на пейзажний стиль планування території, у межах вододільного типу місцевостей спостерігається наявність регулярних елементів організації території – це алеї, партери, боскети тощо.