ГАРАНТІЇ САМОЗАЙНЯТИХ ОСІБ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: ПИТАННЯ СЬОГОДЕННЯ

Mulʹhina, O. V. (2022). GUARANTEES OF SELF-EMPLOYED PERSONS IN THE SPHERE OF SOCIAL PROTECTION OF THE POPULATION OF UKRAINE: TODAY'S ISSUE. Соціальне Право(3), 56–63. https://doi.org/10.32751/2617-5967-2022-03-08

Зростання рівня безробіття, соціальне відчуження, гендерна нерівність, дискримінація на робочому місці, у т.ч. по відношенню до молоді, поширення бідності – серед головних негативних соціальних наслідків війни. Тому самостійна зайнятість населення розглядається, як найрезультативніший напрям зниження безробіття за рахунок створення нових робочих місць, а також підвищення рівня життя населення. Зазначено, що самозайняті особи, як і більша частина працюючого населення України, в умовах нестабільної економічної ситуації, спричиненою війною в країні, перебувають у зоні ризику і досить часто піддаються небезпеці, і саме гарантії як елемент системи соціального захисту виступають об’єктивною і необхідною умовою їх функціонування. Водночас зазначено що на сьогодні ні на законодавчому рівні, ні в доктрині не приділяється достатньо уваги проблематиці гарантій самозайнятих осіб у сфері соціального захисту населення України, і як наслідок такий стан речей послаблює захист прав самозайнятих осіб та не сприяє розвитку їх діяльності. Гарантіями самозайнятих осіб у сфері соціального захисту населення України визначено сукупність економічних, соціальних,  правових та інших засобів, закріплених на законодавчому рівні та спрямованих на забезпечення ефективного механізму реалізації прав і законних інтересів самозайнятих осіб, їх захисту від незаконних обмежень. Зазначено, що держава повинна гарантувати реалізацію самозайнятими особами своїх прав, передбачених законодавством України у сфері соціального захисту за рахунок пенсійного забезпечення, матеріального забезпечення на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Головними напрямками вдосконалення гарантій самозайнятих осіб у сфері соціального захисту повинно бути, по-перше, розширення способів соціального захисту самозайнятих осіб нарівні із найманими працівниками, по-друге, надання пільгових умов для початку власної діяльності, по-третє, розширення форм обов’язкового соціального страхування.