Моделювання структури кристалічного фундаменту Передкарпатського прогину за даними потенціальних полів як основа для прогнозування зон геотермального потенціалу
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 лютого 2026 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
112
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
25
Кінцева сторінка :
32
Цитування :
[APA 7] Петрокушин, Р., & Безродний, Д. (2026). Моделювання структури кристалічного фундаменту Передкарпатського прогину за даними потенціальних полів як основа для прогнозування зон геотермального потенціалу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(112), 25–32. https://doi.org/10.17721/1728-2713.112.03
[ДСТУ] Петрокушин Р., Безродний Д. Моделювання структури кристалічного фундаменту Передкарпатського прогину за даними потенціальних полів як основа для прогнозування зон геотермального потенціалу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2026. Т. 1, № 112. С. 25—32. DOI: 10.17721/1728-2713.112.03 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Представлено методологію та результати її застосування для визначення впливу структурного підняття кристалічного фундаменту та глибинних розломів, що його порушують, на перспективи пошуку родовищ геотермальних ресурсів у межах Передкарпатського прогину України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення геотермальних ресурсів Передкарпатського прогину як одного з ключових джерел відновлюваної енергії. Особливу увагу приділено інтеграції сучасних методів інтерпретації даних гравітаційної та магнітної зйомки з даними теплового потоку.
Методи. Для моделювання глибинної будови застосовано комплексний підхід, що включає вирішення прямої задачі гравірозвідки та магніторозвідки в поєднанні зі спектральним аналізом та трансформацією Фур'є. Методологія включає інтегрування результатів інтерпретації потенціальних полів з даними теплового потоку та даними вимірювання температури з глибоких свердловин. Такий підхід дає змогу комплексно визначати структуру глибоких горизонтів і виділяти розломи, що порушують кристалічний фундамент з подальшою їх ув'язкою з даними теплового потоку. Аналіз даних проведено на основі результатів гравітаційної та магнітної зйомок масштабу 1:200 000 в межах Передкарпатського прогину.
Результати. Виділено зони підняття кристалічного фундаменту і його порушення глибинними розломами, які відповідають аномаліям максимумів теплового потоку. Виділені зони можуть слугувати шляхами міграції геотермальних вод з глибоких нагрітих зон до порід-колекторів, що підвищує їхню перспективність для геологорозвідувальних робіт. Порівняльний аналіз отриманих результатів з існуючими даними буріння та теплового потоку підтвердив точність методу.
Висновки. Запропонована методика є ефективним методом вивчення та розчленування глибинної геологічної будови земної кори з погляду геотермальних пошуків при їх інтеграції з даними теплового потоку. Її застосування дає змогу уточнювати структурно-тектонічну будову регіонів, виділяти нові розломи та зони підняття кристалічного фундаменту, що є важливими для пошуків геотермальних ресурсів. Методологія має значний потенціал при дослідженнях складних геологічних об'єктів, таких як Передкарпатський прогин, і може суттєво підвищити ефективність геологорозвідувальних робіт.
Методи. Для моделювання глибинної будови застосовано комплексний підхід, що включає вирішення прямої задачі гравірозвідки та магніторозвідки в поєднанні зі спектральним аналізом та трансформацією Фур'є. Методологія включає інтегрування результатів інтерпретації потенціальних полів з даними теплового потоку та даними вимірювання температури з глибоких свердловин. Такий підхід дає змогу комплексно визначати структуру глибоких горизонтів і виділяти розломи, що порушують кристалічний фундамент з подальшою їх ув'язкою з даними теплового потоку. Аналіз даних проведено на основі результатів гравітаційної та магнітної зйомок масштабу 1:200 000 в межах Передкарпатського прогину.
Результати. Виділено зони підняття кристалічного фундаменту і його порушення глибинними розломами, які відповідають аномаліям максимумів теплового потоку. Виділені зони можуть слугувати шляхами міграції геотермальних вод з глибоких нагрітих зон до порід-колекторів, що підвищує їхню перспективність для геологорозвідувальних робіт. Порівняльний аналіз отриманих результатів з існуючими даними буріння та теплового потоку підтвердив точність методу.
Висновки. Запропонована методика є ефективним методом вивчення та розчленування глибинної геологічної будови земної кори з погляду геотермальних пошуків при їх інтеграції з даними теплового потоку. Її застосування дає змогу уточнювати структурно-тектонічну будову регіонів, виділяти нові розломи та зони підняття кристалічного фундаменту, що є важливими для пошуків геотермальних ресурсів. Методологія має значний потенціал при дослідженнях складних геологічних об'єктів, таких як Передкарпатський прогин, і може суттєво підвищити ефективність геологорозвідувальних робіт.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
3.48 MB
Контрольна сума :
(MD5):413dfb93b0a80bcfc8d7e121e012bc79
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International