Екзистенційний дискурс української воєнної прози (на матеріалі творів А. Чеха «Точка нуль», Д. Вербича «Точка неповернення» та В. Пузіка «Моноліт»)

Лисянська В. В. Екзистенційний дискурс української воєнної прози (на матеріалі творів А. Чеха «Точка нуль», Д. Вербича «Точка неповернення» та В. Пузіка «Моноліт») : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035 Філологія / наук. кер. Марина Рябченко. Київ, 2024. 83 с.

Магістерська робота з теми «Екзистенційний дискурс української воєнної прози (на матеріалі творів А. Чеха «Точка нуль», Д. Вербича «Точка неповернення» та В. Пузіка «Моноліт»)» присвячена дослідженню екзистенційних аспектів української воєнної прози та їх відображенню у творчості трьох сучасних авторів.
Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним розвитком воєнної літератури та потребою в аналізі психологічного та філософського вимірів воєнних конфліктів, їх травматичного впливу на особистість людини. Об'єктом дослідження є твори А. Чеха «Точка нуль», Д. Вербича «Точка неповернення» та В. Пузіка «Моноліт». Предметом є екзистенційний дискурс даних текстів.
Для досягнення мети було досліджено теоретичні засади екзистенціалізму, описано його специфіку в українській літературі, охарактеризовано сутність явищ «воєнна проза» та «комбатантська проза», здійснено аналіз зразків воєнної прози, досліджено питання травми у текстах письменників.
Для досягнення поставленої мети було використано методологічні підходи, зокрема компаративний аналіз текстів з погляду екзистенційної філософії та літературної критики. У роботі розкрито основні теми через призму психологічного сприйняття війни у свідомості героїв.
У ході дослідження було з'ясовано, що відображенням екзистенційних конфліктів у воєнній прозі, автори привертають увагу громадськості до складності внутрішнього світу членів суспільства, яке потерпає від війни. Сюжети творів відображають боротьбу особистості з власними переживаннями та пошуком сенсу у світі, насиченому воєнними подіями.
Дослідження екзистенційного дискурсу у творчого доробку А. Чеха, Д. Вербича та В. Пузіка у контексті української воєнної прози вказує на його значимість як для літературознавчого аналізу, так і для розуміння соціокультурних процесів, що відбуваються в Україні в умовах війни.
Робота включає в себе вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.