ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї: ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ ТА ОНТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

MELNYCHUK, A., SHCHEBET, E. (2016). FAMILY INSTITUTION UNDER SPATIOTEMPORAL AND ONTOLOGICAL ANALYSIS. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya, 76, 38–43. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2016.76.38-43

У статті розглянута географія, сутність та особливості досліджень інституту сім’ї у світі задля виявлення сучасного стану і перспективних напрямків наукових досліджень. Необхідність даного дослідження пов’язана з осучасненням досліджень інституту сім’ї, що сприятиме більш ефективній реалізації науково-дослідницького потенціалу України. Можна виокремити декілька географічних наукових шкіл, які проводили дослідження інституту сім’ї, що характеризуються різними рівнями розвитку досліджень. Ми виокремлюємо американську, британську, французьку, а також російську школи. Українська школа подібна за проблематикою до російської, але гірше розвинена через суттєвий брак спеціалістів, задіяних у дослідженнях інституту сім’ї. Відповідно, спеціалізація цих шкіл різна, але важливою обставиною є те, що в США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Японії, а з останніх часів і в Росії, сучасні дослідження переходять до розкриття сутності питань становлення постмодерного суспільства і наслідків для всього суспільства та інституту сім’ї зокрема. Встановлено, що головними чинниками сучасних перетворень інституту сім’ї в Україні виступають ЗМІ, зокрема Інтернет та телебачення, реклама, а також освіта. Відбувається загальна культивація негативних якостей та цінностей людини, що руйнує суспільні зв’язки, а також зумовлює індивідуалізацію шляхом атомізації людей в суспільстві. Ця атомізація суспільства мінімізує та примітивізує суспільно-сімейні зв’язки до механічної взаємодії. Просторово-онтологічний аналіз стану інституту сім’ї в Україні дав змогу чіткого виокремлення 3 макрорегіонів: степовий сильнокризовий, центральний кризовий та західний прогресуючо-кризовий. Історико-географічний аналіз цих регіонів та їх складових разом з динамічним і структурним аналізом дав змогу встановити, що регіональні відмінності онтологічної сутності інституту сім’ї, зумовлені різною стадійністю суспільної трансформації. Головним регіональним наслідком є те, що найбільш кризовий стан характерний для регіонів, де найширше встановилося індустріальне (модерне) суспільство, яке є найближчим до постмодерного.