Відабревіатурні деривати української мови як засоби пейоративної конотації в текстах 90-х років ХХ століття – першої чверті ХХІ століття

Вороніна, О. (2025). Відабревіатурні деривати української мови як засоби пейоративної конотації в текстах 90-х років ХХ століття – першої чверті ХХІ століття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (38)), 45-50. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.06

Вступ. Дослідження пов'язане з суспільними змінами в Україні та світі, які відбувалися протягом 90-х років ХХ ст. – першої чверті ХХІ ст. Період незалежності України характерний демократизацією суспільного життя, ухваленням законів щодо захисту української мови як єдиної державної, бурхливими змінами, що супроводжувалися революціями та російсько-українською війною. Це й визначило мовну ситуацію, зокрема вплинуло на появу неологізмів від уже наявних мотивувальних основ, серед яких новітніми були абревіатури.
Методи. Застосовані такі загальнонаукові й лінгвістичні методи: структурний, функційний, метод компонентного аналізу, метод індукції, метод дискурс-аналізу, метод концептуального аналізу.
Результати. Аналіз досліджень мовознавців та дібраного фактичного матеріалу засвідчує, що за допомогою іронії, евфемізму, перифрази, оксиморону мовці можуть не лише висловлювати суб'єктивно-оцінне ставлення, а й відображають суспільно-політичні настрої. Виявлені відабревіатурні деривати як засоби вираження пейоративної конотації можна поділити на такі лексико-семантичні групи: іменники (назви істот, конкретних об'єктів, процесів та явищ): есересерівець, пеемерчани, есесеня, емемемівці, петеувець, каемесники, беемпеводи, пеемерівець, супер-БМП, кразище, кразеня, бубабізація, єдапсизація, кадебізація міні-РЕВ, антиєепівщина, Ефесберія; прикметники: єепські, унсовські, кадебівські; дієслова: дебеерити, пеемесити; прислівники способу дії: по-тюгівськи, по-бібісівськи, по-ентеенівськи, по-деенерівськи, по-есендівськи, по-еленерівськи. Значення відабревіатурних дериватів у досліджених контекстах зумовлене ситуативно або суспільно-політично, а поява виявлених відабревіатурних дериватів-неологізмів найчастіше й спричинена контекстом іронії, евфемізму, перифрази чи оксиморону.
Висновки. Неологізми, утворюючись від абревіатурних основ, виступають з різною стилістичною метою в тексті та є новітнім засобом для побудови пейоративної конотації. Ці деривати варті уваги не лише з погляду лексико-семантичних чи структурно-семантичних особливостей, а й у функційно-стилістичному аспекті.