Перші результати та перспективи метеорологічних спостережень в обсерваторії на горі Піп Іван

Скриник, О. (2019). Перші результати та перспективи метеорологічних спостережень в обсерваторії на горі Піп Іван. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1(74), 82-88. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.14

Чорногора є найвищим гірським хребтом в Українських Карпатах. Тут розташовані шість вершин з висотою по­над 2000 м над рівнем моря. Масив є кліматичним бар’єром для мас повітря по лінії північний захід – південний схід. Його вивчення має велике значення для розуміння фізико-географічних процесів цілого регіону. На додаток масив Чо- рногори є малодосліджений порівняно з іншими гірськими масивами Карпат.
На горі Піп Іван 29 липня 1938 року було відкрито Високогірну Метеорологічно-астрономічну обсерваторію (ВМАО). Обслуговував її Національний інститут метеорології (Польща). У приватних архівах були знайдені перші ре­зультати метеорологічних спостережень з Обсерваторії (жовтень 1938 – липень 1939). У них відображено значну ди­наміку добових змін параметрів погоди, що характерно для цих висот. Середньомісячні значення атмосферного тис­ку були нижчими для зимових місяців, ніж у літні місяці. Середня температура на г. Піп Іван за 10 місяців становила 0,8 °С. Варто відзначити, що загальна кількість опадів за період дослідження у Чорногорі була 942,5 мм. Постійний сніго­вий покрив на г. Піп Іван лежав від 5 грудня до 9 квітня. Середня швидкість вітру за 10 місяців становила 9,7 м^с-1.
До початку Другої світової війни тут також була філія Астрономічної обсерваторії Варшавського університету. Місце є чудовим з точки зору віддаленості від джерел світла. Проте середня хмарність у жовтні 1938 – липні 1939 р. на г. Піп Іван становила 7,6 (за шкалою 0-10). Протягом 10 місяців було всього лише 18 днів із середньою хмарністю менше 20 %. Це дуже мало як для астрономічних обсерваторій.
Із доступних нам джерел точно знаємо, що за часів радянської окупації (з половини 1940 до червня 1941 р.) тут усе ще функціонувала метеорологічна станція із широким колом досліджень. Імовірно, після розпаду СРСР дані залиши­лись в архівах Російської Федерації. Після Другої світової війни Обсерваторія була залишена та піддана руйнації.
Сьогодні Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника і Варшавський університет активно відновлюють будинок. Інституція має назву Міжнародний науковий центр “Обсерваторія”. У ній вже 24/7 діє українсь­ко-польський гірський пошуково-рятувальний пост. Також плануються підрозділи: метеорологічні й астрономічні спостереження, комплексні науково-дослідні лабораторії науковців із широким спектром досліджень наук про Землю і середовище, місце практик для студентів і прихисток для туристів. Нещодавно (22 лютого 2019 р.) Прикарпатський університет підписав грантову угоду “Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру”, в якій передбачено встановлення сучасної метеорологічної станції, у межах якої плануються широкомасштабні дослідження з використанням автоматичної техніки вимірювання таких параметрів: атмосфер­ний тиск (PA), температура повітря (середня – ТМ, мінімальна – TN і максимальна – ТХ), хмарність (Сс), опади (RR), товщина снігового покриву (SD), швидкість і напрямок вітру (WS і WDu). Базуючись на показниках сухого та вологого термометра і сенсора вологості, будуть розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), віднос­ної вологості (RH), температури точки роси (DWPT), дефіцит вологості (VPD), а також евапотранспірація (ET). В Об­серваторії ще готуються до встановлення прилади сонячного випромінювання з великим спектром досліджуваних параметрів – від тривалості сонячного сяйва (SUD) чи альбедо (AL) до вимірів ультрафіолету А (UV-A) і Б (UV-B). До метеорологічної станції входитиме теж система моніторингу якості повітря, що замірятиме хімічні гази в атмос­фері (e.g. O3, SOz Nx, CO i CO2). За підтримки інших інституцій спектр моніторингу якості повітря буде розширено.
Пункт для метеорологічних спостережень в МНЦ “Обсерваторія” є унікальним. Дослідники матимуть можливість постійного моніторингу елементів атмосфери і природного довкілля загалом на висоті більше 2000 м над рівнем моря Метеорологічні дослідження в цьому місці є обґрунтованими і будуть основним завданням роботи Обсервато­рії. Об’єкт щоденно використовуватиметься з метою попередження лавинної небезпеки чи у формі пошуково- рятувального пункту. Зважаючи на велику важливість цього гірського масиву в кліматичному відношенні, а також для розуміння фізико-географічних процесів загалом у регіоні, варто задіяти комплексне вивчення його середовища. Разом із спостереженнями, проведеними в інших районах Карпат, це дозволить нам повною мірою зрозуміти кліма­тичні особливості, а також природнє середовище цілої системи Карпатських регіонів.