ДОКАЗИ ТА ДОКАЗУВАННЯ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ТА КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Коломієць , К. В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
3
ISSN :
413-5372
Початкова сторінка :
142
Кінцева сторінка :
156
Цитування :
[APA 7] Коломієць, К. В. (2021). ДОКАЗИ ТА ДОКАЗУВАННЯ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ТА КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ. Вісник кримінального судочинства, (3), 142–156. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2021.3-4/142-156
[ДСТУ] Коломієць К. В. ДОКАЗИ ТА ДОКАЗУВАННЯ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ТА КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ. Вісник кримінального судочинства. 2021. № 3. С. 142—156. DOI: 10.17721/2413-5372.2021.3-4/142-156 (дата звернення: 26.07.2026).
Анотація. Стаття присвячена проблематиці порівняльно-правового аналізу доказів та доказування в кримінальному та господарському процесах.
Метою статті є проведення порівняльно-правового аналізу доказів та процесу доказування у господарському процесі та кримінальному. Віднайти можливі варіанти імплементації норм кримінального процесу до господарського процесу і навпаки, з метою удосконалення процесу доказування як такого.
Проблематика доказів та доказування була і залишається актуальною, не дивлячись на сотні досліджень з даної теми. Однак існування на доктринальному рівні різних підходів, негативно позначається на правозастосовній діяльності суб’єктів юридичного процесу.
Після дослідження, були зроблені наступні висновки. По-перше, порівняльно-правовий метод аналізу для удосконалення законодавчих механізмів є надзвичайно ефективним. По-друге, порівнюючи загальні характеристики доказування у кримінальному та господарському судочинстві було знайдено багато спільного. По-третє, звернено увагу та запропоновано імплементувати деякі положення Кримінального процесуального кодексу України до Господарського процесуального кодексу України з урахуванням його особливостей, а саме: обставин, які підлягають доказуванню в контексті предмета доказування, комплексну концепцію доказування. По-четверте, на підставі порівняльного аналізу кодифікованих законодавств, встановлено недоліки Кримінального процесуального кодексу, а саме: віднесення електронних доказів до документів, а не виокремлення його як самостійного джерела, як це є в трьох інших процесуальних кодексах, відсутність закріпленого на законодавчому рівні поняття предмета доказування. Викладено власне бачення поняття доказів як конкретні фактичні дані, які несуть в собі інформацію про факти, що мають безпосереднє відношення до спору, підтверджують або спростовують певну обставину, сприяють правильному вирішенню справи, отримані законним шляхом, із законних джерел, закріплені в передбаченій законом певній процесуальній формі засобів доказування (джерел доказів – КПК) та досліджені у судовому порядку належним чином.
Метою статті є проведення порівняльно-правового аналізу доказів та процесу доказування у господарському процесі та кримінальному. Віднайти можливі варіанти імплементації норм кримінального процесу до господарського процесу і навпаки, з метою удосконалення процесу доказування як такого.
Проблематика доказів та доказування була і залишається актуальною, не дивлячись на сотні досліджень з даної теми. Однак існування на доктринальному рівні різних підходів, негативно позначається на правозастосовній діяльності суб’єктів юридичного процесу.
Після дослідження, були зроблені наступні висновки. По-перше, порівняльно-правовий метод аналізу для удосконалення законодавчих механізмів є надзвичайно ефективним. По-друге, порівнюючи загальні характеристики доказування у кримінальному та господарському судочинстві було знайдено багато спільного. По-третє, звернено увагу та запропоновано імплементувати деякі положення Кримінального процесуального кодексу України до Господарського процесуального кодексу України з урахуванням його особливостей, а саме: обставин, які підлягають доказуванню в контексті предмета доказування, комплексну концепцію доказування. По-четверте, на підставі порівняльного аналізу кодифікованих законодавств, встановлено недоліки Кримінального процесуального кодексу, а саме: віднесення електронних доказів до документів, а не виокремлення його як самостійного джерела, як це є в трьох інших процесуальних кодексах, відсутність закріпленого на законодавчому рівні поняття предмета доказування. Викладено власне бачення поняття доказів як конкретні фактичні дані, які несуть в собі інформацію про факти, що мають безпосереднє відношення до спору, підтверджують або спростовують певну обставину, сприяють правильному вирішенню справи, отримані законним шляхом, із законних джерел, закріплені в передбаченій законом певній процесуальній формі засобів доказування (джерел доказів – КПК) та досліджені у судовому порядку належним чином.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
751.13 KB
Контрольна сума :
(MD5):3e72bbe988b5b5e3cea0a1bb4ab39b58
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International