ПРАВОВІ МОДЕЛІ СИСТЕМИ РЕЧОВОГО ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

Харченко, Г. (2024). LEGAL MODELS OF A SYSTEM OF PROPERTY LAW IN CIVIL LEGISLATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 127(1), 82–85. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/1.127-13

Вступ. Здійснено порівняльний аналіз основних характеристик двох конкуруючих між собою у світовій доктрині права моделей побудови системи речового права в цивільному законодавстві. Одна з них, що історично виникла наприкінці ХІХ століття в Німеччині, розкриває речове право як систему правовідносин, що за задумом її розробників мало б відповідати основному напряму цивільно-правового регулювання з фокусом на відносини, а не суб'єктивні права. Проте внутрішні суперечності, закладені у такій концепції, змусили обґрунтовувати її доцільність у праві через дуалізм правової природи цивільних прав, речових у тому числі, коли останні розглядались не лише як юридичне відношення особи до об'єкта (суб'єктно-об'єктний підхід), а насамперед як відносини між особами щодо об'єкта (суб'єктно-суб'єктний підхід). Як наслідок у речовому праві з'явились такі не притаманні йому й, насправді, неречові різновиди речових прав, речова природа яких доводиться не через характеристику змісту цих прав (кваліфікаційні ознаки), а через характеристику правовідносин, у яких такі права можуть виникати, здійснюватися і припинятися.
Методи. Для досягнення мети дослідження використано такі методи, як формально-логічний, діалектичний, порівняльний.
Результати. Показано, що в Концепції оновлення Цивільного кодексу України (2020), яка була видана офіційно утвореною Кабінетом Міністрів України робочою групою з рекодифікації цивільного законодавства, так само мають місце всі ті недоліки, що притаманні моделі системи речового права як правовідносин, а тому, окрім іншого, запропоновано введення у цивільне законодавство України таких нових різновидів речових прав, які насправді мають зобов'язальну, а не речову природу.
Висновки. Доведено, що модель системи речового права як правовідносин не відповідає правовій системі України, позаяк цивілістична доктрина чітко розмежовує і не ототожнює у праві поняття "правовідносини" і "цивільні права", а оскільки природа речових прав відмінна від природи речових правовідносин, то в Україні в цивільному законодавстві має бути застосована концепція речового права як системи речових прав, де останні визначаються виключно через характеристику зв'язку особи з об'єктом (кваліфікаційні ознаки речових прав).