«ВОГНЕМ І МЕЧЕМ» ГЕНРИКА СЕНКЕВИЧА В УКРАЇНСЬКІЙ КРИТИЦІ К. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТОЛІТТЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
10 лютого 2024 р.
Автор(и) :
Васьків , Микола
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
39
Випуск :
39
ISSN :
2520-2103
Початкова сторінка :
103
Кінцева сторінка :
142
Цитування :
[APA 7] Васьків, М. (2024). «ВОГНЕМ І МЕЧЕМ» ГЕНРИКА СЕНКЕВИЧА В УКРАЇНСЬКІЙ КРИТИЦІ К. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТОЛІТТЯ. Polish Studies of Kyiv, 39(39), 103–142. https://doi.org/10.17721/psk.2023.39.103-142
[ДСТУ] Васьків М. «ВОГНЕМ І МЕЧЕМ» ГЕНРИКА СЕНКЕВИЧА В УКРАЇНСЬКІЙ КРИТИЦІ К. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТОЛІТТЯ. Polish Studies of Kyiv. 2024. Т. 39, № 39. С. 103—142. DOI: 10.17721/psk.2023.39.103-142 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті аналізується рецепція роману Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» в українських наукових і літературно-критичних публікаціях к. ХІХ – поч. ХХ ст., а також у відгуках на ці публікації українських, польських і російських дослідників, публіцистів і журналістів.
Провідну роль у формуванні загальноукраїнського сприйняття твору відіграла стаття Володимира Антоновича в «Киевской старине» (1886 р.), в якій стверджувалося, що «Вогнем і мечем» є негативно упередженим щодо українців романом і ця неґація зумовлена історичними, етнографічними, топонімічними тощо неточностями. Більшість українських рецензентів статті Антоновича та відомий російський науковець О. Пипін повністю підтримали українського історика.
Спробував знайти компроміс між польською інтерпретацією роману «Вогнем і мечем» та українським його тлумаченням у дусі В. Антоновича Ольґерд Ґурка (1934), спираючись на «достовірні» історичні джерела та однаково доброзичливе ставлення до поляків і українців. Намагався бути нейтральним у визначенні здобутків і недоліків роману Г. Сенкевича харківський професор Лев Шепелевич (1904). Компілятивним був одеський збірник про життя і творчість польського романіста (1904). Натомість всуціль негативними були оцінки роману «Вогнем і мечем» та творчості Сенкевича загалом у статті москвофіла Лева Буреніна («Галичанин», 1904).
Більшість дослідників відзначали антиукраїнську ідейну заанґажованість роману «Вогнем і мечем», яка компенсувалася емоційністю, сюжетною інтригою твору та високою художньою майстерністю автора.
Провідну роль у формуванні загальноукраїнського сприйняття твору відіграла стаття Володимира Антоновича в «Киевской старине» (1886 р.), в якій стверджувалося, що «Вогнем і мечем» є негативно упередженим щодо українців романом і ця неґація зумовлена історичними, етнографічними, топонімічними тощо неточностями. Більшість українських рецензентів статті Антоновича та відомий російський науковець О. Пипін повністю підтримали українського історика.
Спробував знайти компроміс між польською інтерпретацією роману «Вогнем і мечем» та українським його тлумаченням у дусі В. Антоновича Ольґерд Ґурка (1934), спираючись на «достовірні» історичні джерела та однаково доброзичливе ставлення до поляків і українців. Намагався бути нейтральним у визначенні здобутків і недоліків роману Г. Сенкевича харківський професор Лев Шепелевич (1904). Компілятивним був одеський збірник про життя і творчість польського романіста (1904). Натомість всуціль негативними були оцінки роману «Вогнем і мечем» та творчості Сенкевича загалом у статті москвофіла Лева Буреніна («Галичанин», 1904).
Більшість дослідників відзначали антиукраїнську ідейну заанґажованість роману «Вогнем і мечем», яка компенсувалася емоційністю, сюжетною інтригою твору та високою художньою майстерністю автора.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
39.63 MB
Контрольна сума :
(MD5):e754bbd726a866a36fabab965d741c83