Еволюція концептного простору заголовків українських і польських медіатекстів на тему COVID-19
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
14 листопада 2022 р.
Автор(и) :
Борщевський, Сергій Вікторович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
81
ISSN :
2522-1272
Початкова сторінка :
86
Кінцева сторінка :
98
Цитування :
[APA 7] Борщевський, С. В. (2022). Еволюція концептного простору заголовків українських і польських медіатекстів на тему COVID-19. Наукові записки Інституту журналістики, 2(81), 86–98. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2022.81.6
[ДСТУ] Борщевський С. В. Еволюція концептного простору заголовків українських і польських медіатекстів на тему COVID-19. Наукові записки Інституту журналістики. 2022. Т. 2, № 81. С. 86—98. DOI: https://doi.org/10.17721/2522-1272.2022.81.6 (дата звернення: 27.07.2026).
Статтю присвячено вивченню лінгвальних (лексико-семантичних та граматичних) засобів подання об’єктивної інформації в умовах колективної небезпеки як для України, так і для найближчих країн-сусідів, а саме Польщі, відразу на двох фронтах: «ковідному», який стримуємо впродовж двох із половиною років, та російсько-українському, який перейшов у найгарячішу фазу 24.02.2022 р. Метою розвідки є ідентифікація еволюційних змін концептного поля COVID-19 упродовж трьох днів (23.02.2022 – 25.02.2022) на основі заголовків українських і польських новинних медіатекстів у їхній аксіологічній варіативності. Аналіз концептного простору базується на 1) принципах частотності вживання лексем і словосполук, що відображають перебіг подій, пов’язаних із пандемією коронавірусу; 2) оцінному членуванні заголовків як нейтральних, позитивно або негативно маркованих.
Методологія. Основними методами дослідження є методи контекстуального, синтагматичного та компонентного аналізу. Контекстуальний аналіз дав змогу визначити, у який спосіб та якими мовними засобами представлено концепт COVID-19 і його концептне поле, уможливив представлення мовних засобів, що презентують прагнення журналістів донести інформацію до аудиторії, і дозволив продемонструвати взаємозв’язок характеру мовної інтерпретації з варіантами аксіологічної парадигми текстів. Синтагматичний аналіз, тобто аналіз лівої і правої сполучуваності слів у медіатексті, виявив субʼєктно-обʼєктні відношення у презентації концепту і міру насиченості концептного поля метафоричними моделями, що спираються на аксіологічні засади. Компонентний аналіз розкрив особливості структури значення окремих лексико-семантичних варіантів слів.
Головними результатами дослідження 111 заголовків українських (56) і польських (55) медіаповідомлень є розбудова концептного поля COVID-19 на засадах представлення медичного терміна як ядерного концепту в субʼєктно-обʼєктних відношеннях у межах заголовкового комплексу та ідентифікація еволюційних (кількісно-якісних) змін досліджуваного поля впродовж зазначеного триденного терміну, серед яких найважливішими є відчутне зменшення кількості ковідних публікацій під впливом екстралінгвальних чинників (початком активних воєнних дій в Україні 24.02.2022 р.), а також ситуативна конвергенція, а саме контекстуально зумовлене накладання вербалізаторів приядерних зон кількох концептів у заголовках позитивного сегмента як в українському (COVID-19 – ВІЙНА – ДОПОМОГА – АРМІЯ – ЖИТТЯ), так і в польському (COVID-19 – WOJNA – POMOC) медіапросторі.
Висновки. Виявлено, що мовні засоби різних оцінних сегментів поля мають спільні й відмінні риси. Спільність полягає в інформуванні громадян про перебіг подій, а відмінність – у способах передавання оцінного компонента інформації. Лексичні та граматичні засоби більшою мірою актуалізують свій семантико-стилістичний потенціал у заголовках із негативним і позитивним змістом. Проблема подання об’єктивної інформації видається багатогранною, зокрема це стосується й висвітлення подій у період активного протистояння як віртуальним (абстрактним), так і реальним (конкретним) загрозам. Розв’язання цієї проблеми передбачає вихід за межі лінгвістики в царину психології, нейролінгвістичного програмування, геополітичних студій, соціальних комунікацій та інших суміжних дисциплін.
Методологія. Основними методами дослідження є методи контекстуального, синтагматичного та компонентного аналізу. Контекстуальний аналіз дав змогу визначити, у який спосіб та якими мовними засобами представлено концепт COVID-19 і його концептне поле, уможливив представлення мовних засобів, що презентують прагнення журналістів донести інформацію до аудиторії, і дозволив продемонструвати взаємозв’язок характеру мовної інтерпретації з варіантами аксіологічної парадигми текстів. Синтагматичний аналіз, тобто аналіз лівої і правої сполучуваності слів у медіатексті, виявив субʼєктно-обʼєктні відношення у презентації концепту і міру насиченості концептного поля метафоричними моделями, що спираються на аксіологічні засади. Компонентний аналіз розкрив особливості структури значення окремих лексико-семантичних варіантів слів.
Головними результатами дослідження 111 заголовків українських (56) і польських (55) медіаповідомлень є розбудова концептного поля COVID-19 на засадах представлення медичного терміна як ядерного концепту в субʼєктно-обʼєктних відношеннях у межах заголовкового комплексу та ідентифікація еволюційних (кількісно-якісних) змін досліджуваного поля впродовж зазначеного триденного терміну, серед яких найважливішими є відчутне зменшення кількості ковідних публікацій під впливом екстралінгвальних чинників (початком активних воєнних дій в Україні 24.02.2022 р.), а також ситуативна конвергенція, а саме контекстуально зумовлене накладання вербалізаторів приядерних зон кількох концептів у заголовках позитивного сегмента як в українському (COVID-19 – ВІЙНА – ДОПОМОГА – АРМІЯ – ЖИТТЯ), так і в польському (COVID-19 – WOJNA – POMOC) медіапросторі.
Висновки. Виявлено, що мовні засоби різних оцінних сегментів поля мають спільні й відмінні риси. Спільність полягає в інформуванні громадян про перебіг подій, а відмінність – у способах передавання оцінного компонента інформації. Лексичні та граматичні засоби більшою мірою актуалізують свій семантико-стилістичний потенціал у заголовках із негативним і позитивним змістом. Проблема подання об’єктивної інформації видається багатогранною, зокрема це стосується й висвітлення подій у період активного протистояння як віртуальним (абстрактним), так і реальним (конкретним) загрозам. Розв’язання цієї проблеми передбачає вихід за межі лінгвістики в царину психології, нейролінгвістичного програмування, геополітичних студій, соціальних комунікацій та інших суміжних дисциплін.
Галузі знань та спеціальності :
C Соціальні науки, журналістика та інформація
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
389.79 KB
Контрольна сума :
(MD5):2c1466e67b08934aefd99c1164418c4b