Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2023 р.
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1/2 (67/68)
ISSN :
1728-273X
Початкова сторінка :
71
Кінцева сторінка :
73
Цитування :
[APA 7] Єфіменко, В. М. (2023). Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2023 р. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, (1/2 (67/68)), 71–73. https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2023.67.71-73
[ДСТУ] Єфіменко В. М. Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2023 р. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія. 2023. № 1/2 (67/68). С. 71—73. DOI: 10.17721/BTSNUA.2023.67.71-73 (дата звернення: 26.07.2026).
2023 р. в Астрономічній обсерваторії працювали 67 співробітників, з яких 48 штатних і 19 сумісників, науковців – 35 (9 докторів наук і 15 кандидатів наук). Упродовж року виконували 5 бюджетних тем.
Отримано такі основні наукові результати. Досліджено космологічні й астрофізичні прояви f(R)-гравітації як інфляційної теорії і як кандидата в темну матерію. Показано, що модифікована теорія гравітації, з іншим виразом для дії, може мати спостережні прояви, що інтерпретуються як прояви існування темної матерії.
Розглянуто механізми прискорення космічних променів на фронтах релятивістських ударних хвиль у релятивістських струменях-джетах активних ядер галактик (АЯГ), розраховано очікувані потоки та спектри космічних променів нетеплового та нейтринного випромінювання від них, оцінено перспективи реєстрації цих потоків детекторами черенковських телескопів СТА та IceCube.
На основі фотометричних, поляриметричних і спектральних спостережень досліджено нестаціонарні процеси в короткоперіодичній кометі 67P/Churyumov–Gerasimenko, гіперболічній кометі C/2013 X1, активному астероїді 2005 QN173 та кентаврі 174P/Echeclus.
Отримано морфологічні, оптичні, фізичні та хімічні характеристики досліджуваних об'єктів. Ґрунтуючись на даних космічної місії "Rosetta" до комети 67P/C-G, запропоновано новий метод прямого визначення об'ємного розподілу пилу в комі за фотометрією тіні від ядра. Вперше зареєстровано утворення нестійкої атмосфери в околі ядра під час спалаху. Отримано нові спостережні дані, що підтверджують існування сильних магнітних полів (до 105 Гс) у потужних сонячних спалахах – на два порядки сильніших, ніж добре відомі магнітні поля у сонячних плямах. На основі вивчення кривих зростання сонячної активності у попередніх 24 циклах розраховано прогноз поточного 25-го циклу і зроблено висновок, що амплітуда згладжених чисел сонячних плям у поточному циклі очікується в межах 150 ± 30 одиниць.
За результатами досліджень опубліковано 2 монографії, 2 навчальні посібники, 75 наукових статей, зроблено 89 доповідей на наукових конференціях.
Отримано такі основні наукові результати. Досліджено космологічні й астрофізичні прояви f(R)-гравітації як інфляційної теорії і як кандидата в темну матерію. Показано, що модифікована теорія гравітації, з іншим виразом для дії, може мати спостережні прояви, що інтерпретуються як прояви існування темної матерії.
Розглянуто механізми прискорення космічних променів на фронтах релятивістських ударних хвиль у релятивістських струменях-джетах активних ядер галактик (АЯГ), розраховано очікувані потоки та спектри космічних променів нетеплового та нейтринного випромінювання від них, оцінено перспективи реєстрації цих потоків детекторами черенковських телескопів СТА та IceCube.
На основі фотометричних, поляриметричних і спектральних спостережень досліджено нестаціонарні процеси в короткоперіодичній кометі 67P/Churyumov–Gerasimenko, гіперболічній кометі C/2013 X1, активному астероїді 2005 QN173 та кентаврі 174P/Echeclus.
Отримано морфологічні, оптичні, фізичні та хімічні характеристики досліджуваних об'єктів. Ґрунтуючись на даних космічної місії "Rosetta" до комети 67P/C-G, запропоновано новий метод прямого визначення об'ємного розподілу пилу в комі за фотометрією тіні від ядра. Вперше зареєстровано утворення нестійкої атмосфери в околі ядра під час спалаху. Отримано нові спостережні дані, що підтверджують існування сильних магнітних полів (до 105 Гс) у потужних сонячних спалахах – на два порядки сильніших, ніж добре відомі магнітні поля у сонячних плямах. На основі вивчення кривих зростання сонячної активності у попередніх 24 циклах розраховано прогноз поточного 25-го циклу і зроблено висновок, що амплітуда згладжених чисел сонячних плям у поточному циклі очікується в межах 150 ± 30 одиниць.
За результатами досліджень опубліковано 2 монографії, 2 навчальні посібники, 75 наукових статей, зроблено 89 доповідей на наукових конференціях.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
334.66 KB
Контрольна сума :
(MD5):34f8f10d95fd682f9ad1ba19d310a2c5
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International