Динамічна модель міської резильєнтності для формування просторової політики

Антоненко, Н., & Мальчикова, Д. (2025). Динамічна модель міської резильєнтності для формування просторової політики. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Географія, (1-2 (92-93)), 14-21. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2025.92-93.2

Вступ. У статті аналізується концепція міської резильєнтності як ключовий інструмент адаптивного управління в умовах багатовимірних загроз і зростаючої невизначеності. Акцент зроблено на необхідності інтеграції просторового виміру в дослідження резильєнтності, що досі залишається недостатньо опрацьованим у науковому дискурсі. Метою дослідження стала розробка методологічних засад динамічної моделі міської резильєнтності з можливістю комплексного аналізу поточного стану міської системи і модифікації складових відповідно до змін зовнішнього середовища.

Методи. Під час дослідження застосовано аналітичні методи, метод сценарного моделювання, а також міждисциплінарні підходи і моделі ( метод багатокритеріального аналізу рішень та модель комплексної оцінки міської резильєнтності DPSIR).

Результати. Запропонована динамічна модель міської резильєнтності з можливістю комплексного аналізу поточного стану міської системи і модифікації складових відповідно до змін зовнішнього середовища базується на концептах базової, актуальної та перспективної резильєнтності і математичному моделюванні різноманітних даних для створення комплексного індексу, що оцінює стійкість міської системи, враховуючи економічні, соціальні, управлінські та екологічні аспекти, і оцінює здатність міських систем адаптуватися до змін і протидіяти загрозам, враховуючи економічні, соціальні, управлінські та екологічні аспекти. Приклад аналізу показників просторових характеристик резильєнтності і оцінки базової просторової резильєнтності просторового шару міської системи здійснено на прикладі просторового шару “Озеленення та публічні простори”.

Висновки. Було розкрито, що просторові характеристики міста в контексті формування його резильєнтності визначають такі критичні аспекти, як доступність інфраструктури, ефективність евакуаційних маршрутів, швидкість мобілізації служб реагування та здатність окремих районів функціонувати автономно. Динамічне просторове моделювання дозволяє точно ідентифікувати зони ризику, адаптувати сценарії реагування до локального контексту та забезпечити цілісну оцінку міської стійкості як динамічного, багатовимірного процесу.