СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДІЇ ПСИХОСОЦІАЛЬНИМ РИЗИКАМ НА РОБОТІ: ДОСВІД МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

САХАРУК, І. (2025). MODERN TRENDS OF LEGAL REGULATION FOR COMBATING PSYCHOSOCIAL RISKS AT WORK: EXPERIENCE OF THE INTERNATIONAL LABOUR ORGANIZATION AND THE EUROPEAN UNION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 128(2), 61–67. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/2.128-11

Вступ. Досліджено міжнародні стандарти, політики та практики підтримки психічного здоров'я на рівні Міжнародної організації праці, Європейського Союзу. Захист працівників від психосоціальних ризиків на сьогодні є невід'ємним складником права на безпечні умови праці й основою гідної праці. При цьому міжнародні стандарти, політики в різних країнах поки не достатньо конкретизовані та дієві, а вплив психосоціальних чинників на психічне здоров'я активно досліджується лише останнє десятиліття. Ураховуючи вплив умов робочого середовища на психічне здоров'я працівника, саме робоче місце має стати важливим осередком підтримки психологічного добробуту людей.
Методи. Під час дослідження використано комплекс наукових методів пізнання. За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано акти МОП, ЄС, що регламентують питання безпеки та здоров'я на роботі. Діалектичним методом досліджено еволюцію регламентації протидії психосоціальним ризикам, визначено загальні тенденції. Застосування формально-логічного методу дало змогу проаналізувати міжнародні стандарти з погляду їхньої внутрішньої узгодженості, відповідності до мети прийняття.
Результати. Проаналізовано ключові акти МОП та ЄС у сфері охорони праці, новітні стратегії організацій щодо підтримки психічного здоров'я працівників. Наголошено на важливості розроблення та прийняття національних програм зі зміцнення психічного здоров'я на роботі, у тому числі в Україні. Визначено вплив організаційних умов роботи, методів управління, відсутності насильства на безпечність робочого середовища та психічне благополуччя працівників. Досліджено законодавство у сфері охорони праці окремих держав-членів ЄС, визначено спільні риси й тенденції правового регулювання протидії психосоціальним ризикам, що можуть бути використані Україною для вдосконалення трудового законодавства. Установлено особливу роль просвітницької діяльності для сприяння розвитку культури безпеки та здоров'я на роботі.
Висновки. Складність психосоціальних ризиків порівняно з іншими, більш традиційними, оскільки законодавчі вимоги часто мають загальний характер, ускладнює застосування останніх і контроль із боку інспекції праці. Така ситуація зумовлює необхідність подальших міждисциплінарних досліджень у цій сфері. Установлено, що попри різний ступінь нормативної регламентації, психічне здоров'я нині розглядається і на рівні МОП, і на рівні ЄС як невід'ємний об'єкт захисту в системі управління охороною праці. Доведено важливість деталізації ключових підходів до розуміння психосоціальних ризиків, які впливають на здоров'я працівників, і систем заходів для їх запобігання в межах уніфікованого міжнародного акту.