ГЕОМОРФОЛОГІЯ, НЕОТЕКТОНІКА ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЯ ТЕРИТОРІЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ'ЯТКИ "СТАРУНЯ"
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Калиній, Т.
Омельченко, В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
3
Випуск :
86
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
6
Кінцева сторінка :
12
Цитування :
[APA 7] Калиній, Т., & Омельченко, В. (2019). ГЕОМОРФОЛОГІЯ, НЕОТЕКТОНІКА ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЯ ТЕРИТОРІЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ'ЯТКИ "СТАРУНЯ". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(86), 6–12. https://doi.org/10.17721/1728-2713.86.01
[ДСТУ] Калиній Т., Омельченко В. ГЕОМОРФОЛОГІЯ, НЕОТЕКТОНІКА ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЯ ТЕРИТОРІЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ'ЯТКИ "СТАРУНЯ". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2019. Т. 3, № 86. С. 6—12. DOI: 10.17721/1728-2713.86.01 (дата звернення: 25.07.2026).
Дослідження геоморфологічних і неотектонічних особливостей геологічної пам'ятки "Старуня" дозволяють реконструювати палеогеографічні умови та геологічний вік знахідок плейстоценової фауни волохатих шерстистих носорогів і мамонта у всесвітньовідомому їхньому палеонтологічному місцезнаходженні поблизу села Старуня на Прикарпатті. На вперше побудованій геоморфологічній карті та поперечному профілі долини ріки Лукавець Великий виділено І та ІІ надзаплавні тераси і перезаглиблену поховану долину. Указано положення викопної фауни мамонта та носорогів. Обґрунтовано перспективність знаходження нових забальзамованих бітумами та сіллю великих тварин плейстоцену. У пізньому пліоцені північно-східний макросхил Карпат був розчленований багатьма паралельними річковими долинами поперечного до головного карпатського напрямку структур і поздовжніх долин. Ріки зносили з гір великоуламковий матеріал, що формував високі тераси та конуси винесення (внутрішню дельту) давньої долини Дністра. Остання утворилась біля підніжжя Карпат, у районі сучасного с. Лоєва, а Дністер потім поступово відступав на північний схід і за 30–40 км зайняв своє сучасне положення на довготі м. Галича. Великоглибовий його алювій сформував дві давні терасові рівнини – Красну і Лоєву. Клімат був субтропічний, типу нинішнього середземноморського, про що свідчить червоно-бурий колір глинистого цементу грубоуламкового алювію та покривні глини з активною міграцією заліза і марганцю. У ранньому плейстоцені в широкій заболоченій долині р. Лукавець Великий спокійно меандрували звивисті русла останньої "дряхлої" стадії розвитку річкових долин. Накопичувались одноманітні темно-сірі до чорних болотні намули, глеєві глини, біогенні намули з численними рештками рослин. Ландшафти – тундрові з карликовою берізкою, вільхою, верболозом та ін. Клімат – суворий, відповідає вюрмському (валдайському) зледенінню (59–13 тис. років тому). Можливо саме тоді й паслись у долинах території Старуні стада мамонтів і носорогів і жили мисливці на них – наші предки кроманьйонці. Надзвичайно велике практичне значення Старуні полягає в тому, що подальше розширення досліджень і створення міжнародного еколого-туристичного центру – геопарк Льодовикового періоду – сприятиме значному поліпшенню соціальноекономічного стану села Старуні, забезпечить населенню нові робочі місця та підніме туристичний рівень Івано-Франківщини. Автори мають надію, що унікальний феномен Старуні буде збережений для майбутніх поколінь.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.46 MB
Контрольна сума :
(MD5):ab594af6cad01d6322dcb1732954e693
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International