Лексико-граматична інтерференція російської мови в писемному мовленні українських школярів початкових класів в умовах воєнного часу
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2 липня 2026 р.
Автор(и) :
Копиця, Ірина Сергіївна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Копиця, І. С. (2026). Лексико-граматична інтерференція російської мови в писемному мовленні українських школярів початкових класів в умовах воєнного часу [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34752
[ДСТУ] Копиця І. С. Лексико-граматична інтерференція російської мови в писемному мовленні українських школярів початкових класів в умовах воєнного часу : кваліфікаційна робота бакалавра : 03 Гуманітарні науки / наук. кер. Ю. Л. Мосенкіс. Київ, 2026. 80 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34752 (дата звернення: 15.09.2026).
Бакалаврська робота присвячена дослідженню лексико-граматичної інтерференції російської мови в писемному мовленні учнів початкових класів в умовах повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну.
Актуальність теми зумовлена тим, що масовий добровільний перехід українців на українську мову після 2022 року не означає автоматичної перебудови внутрішньої мовної системи дитини, сформованої в попередньому мовному середовищі. Дитяче писемне мовлення залишається малодослідженим об'єктом у контексті українсько-російської інтерференції, тоді як саме воно фіксує мовну компетенцію учня у найбільш діагностично чистому вигляді.
Об'єктом дослідження є писемне мовлення учнів четвертого класу; предметом - лексична і граматична інтерференція російської мови в учнівських письмових роботах. Мета роботи - виявити, класифікувати та кількісно описати інтерференційні помилки в двох типах письмових завдань, а також встановити, яким чином нормативний україномовний текст-еталон впливає на їхній характер і частотність.
Наукова новизна дослідження визначається оригінальним дослідницьким дизайном: порівнянням вільного твору і переказу оповідання Василя Сухомлинського як еталону нормативної літературної
мови. Методологічно принциповим є суворе розмежування інтерференційних помилок і помилок іншої природи - орфографічних описок, лексичної бідності, структурної непослідовності, що забезпечує достовірність отриманих результатів. Методи дослідження: описовий, порівняльно-зіставний, кількісний аналіз.
Дослідження проведено на матеріалі 32 письмових робіт учнів гімназії No150 м. Києва. Інтерференційні помилки зафіксовано у вільних творах у 8 учнів з 16 - загалом 16 випадків. У переказах кількість учнів з інтерференцією скоротилась до 4, а кількість помилок - до 6, що становить зниження на 63%. Встановлено, що ефект нормативного тексту є вибірковим: лексична інтерференція знизилась на 71%, граматична - на 40%. При цьому загальна кількість помилок неінтерференційного характеру у переказах не зменшилась. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
Актуальність теми зумовлена тим, що масовий добровільний перехід українців на українську мову після 2022 року не означає автоматичної перебудови внутрішньої мовної системи дитини, сформованої в попередньому мовному середовищі. Дитяче писемне мовлення залишається малодослідженим об'єктом у контексті українсько-російської інтерференції, тоді як саме воно фіксує мовну компетенцію учня у найбільш діагностично чистому вигляді.
Об'єктом дослідження є писемне мовлення учнів четвертого класу; предметом - лексична і граматична інтерференція російської мови в учнівських письмових роботах. Мета роботи - виявити, класифікувати та кількісно описати інтерференційні помилки в двох типах письмових завдань, а також встановити, яким чином нормативний україномовний текст-еталон впливає на їхній характер і частотність.
Наукова новизна дослідження визначається оригінальним дослідницьким дизайном: порівнянням вільного твору і переказу оповідання Василя Сухомлинського як еталону нормативної літературної
мови. Методологічно принциповим є суворе розмежування інтерференційних помилок і помилок іншої природи - орфографічних описок, лексичної бідності, структурної непослідовності, що забезпечує достовірність отриманих результатів. Методи дослідження: описовий, порівняльно-зіставний, кількісний аналіз.
Дослідження проведено на матеріалі 32 письмових робіт учнів гімназії No150 м. Києва. Інтерференційні помилки зафіксовано у вільних творах у 8 учнів з 16 - загалом 16 випадків. У переказах кількість учнів з інтерференцією скоротилась до 4, а кількість помилок - до 6, що становить зниження на 63%. Встановлено, що ефект нормативного тексту є вибірковим: лексична інтерференція знизилась на 71%, граматична - на 40%. При цьому загальна кількість помилок неінтерференційного характеру у переказах не зменшилась. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
Ключові слова :
мовна інтерференція білінгвізм писемне мовлення молодші школярі лексична інтерференція граматична інтерференція українська мова воєнний час Сухомлинський мовний перенос language interference bilingualism written language primary school pupils lexical interference grammatical interference Ukrainian language wartime Sukhomlynsky language transfer
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Мови та література
Лінгвістика
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
5.06 MB
Контрольна сума :
(MD5):fff5fbad4b0f742d520ed88231f2e7ae