ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА МИХАЙЛІВСЬКО-БІЛГОРОДСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ В МЕЖАХ ПІВНІЧНОГО БОРТУ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Омельченко, В., Пігулевський, П. (2015). SOME ASPECTS OF GEOLOGICAL STRUCTURE OF MIHAJLOVSKO-BELGOROD SUTURE ZONE OF VORONEZH CRYSTALLINE MASSIF WITHIN THE NORTHERN EDGE OF DNIEPER-DONETS-DEPRESSION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(69), 46–52. https://doi.org/10.17721/1728-2713.69.07.46-52

Розглянуто головні риси геологічної будови української частини Михайлівсько-Білгородської шовної зони (МБШЗ) Воронезького кристалічного масиву (ВКМ) за результатами якісної та кількісної інтерпретації гравітаційного й магнітного полів, вивчення керну нафтогазових свердловин. МБШЗ на території України протягується в межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Дніпровського грабену на відстань понад 140 км при переважній ширині 3-5 км і приурочена до однойменного глибинного розлому мантійного закладення, що розділяє різновікові мегаблоки ВКМ. На терені північного борту зона складається з трьох тектонічних елементів – південно-східного замикання Білгородського синклінорію, Бурлуцької та Максальської синкліналей, характер зчленування яких тектонічний. Переважно субширотними розломами, у тому числі, здвигового типу, МБШЗ розбита на частини (блоки). Амплітуда зміщення по здвигах збільшується в напрямку до Дніпровського грабену від 200-500 м до 10 км (?). Бурлуцька синкліналь є основним елементом МБШЗ на північному борті й має протяжність близько 55 км при ширині 2-5 км. У структурному відношенні, найімовірніше, представляє собою однокрилу синкліналь з крутими кутами падіння шарів (до 75-85°). Розріз синкліналі складений слюдистими, гранат-слюдистими й амфіболовими сланцями з прошарками залізисто-слюдистих кварцитів, які можна віднести до низів курської серії палеопротерозою. Дані геофізики та буріння вказують на розвиток у шовній зоні: палеопротерозойського рифтового прогину, виповненого утвореннями нижньої частини курської серії; мезоархейського грабеноподібного прогину, виповненого утвореннями олександрівської серії михайлівського комплексу; ранньоархейського сутурного шову, виповненого гіпербазитовими асоціаціями. Різке зменшення ширини МБШЗ у межах північного борту з 19 км у районі Білгородського синклінорію до 3-5 км у межах Бурлуцької й Максальської синкліналей, а також відсутність в її палеопротерозойському розрізі всього оскольського комплексу та верхньої частини курської серії, обумовлено, головним чином, істотним збільшенням рівня ерозійного зрізу докембрійських утворень у напрямку до Дніпровського грабену. Викладені результати досліджень можуть бути використані при кореляції структур ВКМ і Українського щита (УЩ) через територію ДДЗ, а також для оцінки перспектив нафтогазоносності й деяких твердих корисних копалин території північного борту.