ЩОДО СПОСОБІВ ЗБИРАННЯ І ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Метелев, О. П. (2023). REGARDING METHODS OF GATHERING AND FORMING DIGITAL EVIDENCE IN CRIMINAL PROCEEDINGS. Вісник кримінального судочинства(3), 47–58. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/47-58

Анотація. В даній статті досліджуються специфіка та особливості способів збирання і формування цифрових доказових відомостей в досудовому та судовому провадженнях, аналізується сучасний стан наукової розробки цієї проблеми. Проведений автором аналіз показав, що доказові відомості у цифровому вигляді, особливо в умовах збройної агресії рф проти України, складають значну частку доказового матеріалу кримінальних проваджень. Такий стан речей безумовно вимагає впровадження у кримінальний процес якісно нового підходу до використання у доказуванні цифрових доказів. Автор акцентує увагу, що процес збирання (отримання) і формування доказів у кримінальному провадженні здійснюється суб’єктами доказування (стороною обвинувачення і стороною захисту) в особливій процесуальній формі. Суб’єкт доказування, який встановлює через докази обставини у кримінальному провадженні, переходить від сприйняття окремих фактів, інформації про них під час проведення процесуальних дій (чуттєво-практичний аспект пізнання) до логічного осмислення сприйнятого (гносеологічний аспект пізнання). У статті зазначається, що структура процесу доказування повинна включати в себе різні елементи, які властиві як інформаційному, так і іншим підходам до теорії доказів: збирання, закріплення, перевірку, оцінку, логічне обґрунтування і т.ін. Наголошується на невідворотності адаптації класичної кримінально-процесуальної системи до цифрової реальності.
Автором робиться висновок, що у кримінальному процесуальному законодавстві не врегульовані деякі питання щодо порядку та особливостей збирання та способів дослідження і формування цифрових доказових відомостей, які за умови належності та допустимості в подальшому набудуть статусу судових доказів. Це, в свою чергу, значно ускладнює практичне використання цифрової інформації у процесі доказування ретроспективних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Автором пропонується з огляду на особливу гносеологічну та правову природу цифрових (електронних) доказів, виділити способи їх збирання (отримання) в окрему процесуальну категорію.