ЩОДО СПОСОБІВ ЗБИРАННЯ І ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Метелев, О. П.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
3
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
47
Кінцева сторінка :
58
Цитування :
[APA 7] Метелев, О. П. (2023). ЩОДО СПОСОБІВ ЗБИРАННЯ І ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. Вісник кримінального судочинства, (3), 47–58. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/47-58
[ДСТУ] Метелев О. П. ЩОДО СПОСОБІВ ЗБИРАННЯ І ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. Вісник кримінального судочинства. 2023. № 3. С. 47—58. DOI: 10.17721/2413-5372.2023.3-4/47-58 (дата звернення: 26.07.2026).
Анотація. В даній статті досліджуються специфіка та особливості способів збирання і формування цифрових доказових відомостей в досудовому та судовому провадженнях, аналізується сучасний стан наукової розробки цієї проблеми. Проведений автором аналіз показав, що доказові відомості у цифровому вигляді, особливо в умовах збройної агресії рф проти України, складають значну частку доказового матеріалу кримінальних проваджень. Такий стан речей безумовно вимагає впровадження у кримінальний процес якісно нового підходу до використання у доказуванні цифрових доказів. Автор акцентує увагу, що процес збирання (отримання) і формування доказів у кримінальному провадженні здійснюється суб’єктами доказування (стороною обвинувачення і стороною захисту) в особливій процесуальній формі. Суб’єкт доказування, який встановлює через докази обставини у кримінальному провадженні, переходить від сприйняття окремих фактів, інформації про них під час проведення процесуальних дій (чуттєво-практичний аспект пізнання) до логічного осмислення сприйнятого (гносеологічний аспект пізнання). У статті зазначається, що структура процесу доказування повинна включати в себе різні елементи, які властиві як інформаційному, так і іншим підходам до теорії доказів: збирання, закріплення, перевірку, оцінку, логічне обґрунтування і т.ін. Наголошується на невідворотності адаптації класичної кримінально-процесуальної системи до цифрової реальності.
Автором робиться висновок, що у кримінальному процесуальному законодавстві не врегульовані деякі питання щодо порядку та особливостей збирання та способів дослідження і формування цифрових доказових відомостей, які за умови належності та допустимості в подальшому набудуть статусу судових доказів. Це, в свою чергу, значно ускладнює практичне використання цифрової інформації у процесі доказування ретроспективних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Автором пропонується з огляду на особливу гносеологічну та правову природу цифрових (електронних) доказів, виділити способи їх збирання (отримання) в окрему процесуальну категорію.
Автором робиться висновок, що у кримінальному процесуальному законодавстві не врегульовані деякі питання щодо порядку та особливостей збирання та способів дослідження і формування цифрових доказових відомостей, які за умови належності та допустимості в подальшому набудуть статусу судових доказів. Це, в свою чергу, значно ускладнює практичне використання цифрової інформації у процесі доказування ретроспективних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Автором пропонується з огляду на особливу гносеологічну та правову природу цифрових (електронних) доказів, виділити способи їх збирання (отримання) в окрему процесуальну категорію.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
598.25 KB
Контрольна сума :
(MD5):caa4e1950a744c0f724ef834444c9c47
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International