СПІВВІДНОШЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА КОЛЕКТИВНОГО НАМІРУ В ЗЛОЧИНІ ГЕНОЦИДУ (НА ПРИКЛАДІ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ)

Антонович, М. (2020). INDIVIDUAL AND COLLECTIVE INTENT IN THE CRIME OF GENOCIDE (ON THE EXAMPLE OF THE HOLODOMOR-GENOCIDE AGAINST THE UKRAINIAN NATION). Актуальні проблеми міжнародних відносин, 1(145), 54–64. https://doi.org/10.17721/apmv.2020.145.1.54-61

Анотація. У статті розглядається питання визначення поняття «намір» вчинити геноцид у Статуті Міжнародного кримінального суду, в документі «Елементи злочинів», прийнятому Міжнародним кримінальним судом, а також у рішеннях Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії, Міжнародного кримінальноготрибуналу щодо Руанди, Міжнародного кримінального суду та в практиці Міжнародного Суду ООН. Розкриваються складові поняття «намір» вчинити геноцид, а саме намір вчинити дію, яка спричинить руйнівні наслідки для певної національної, етнічної, релігійної чи расової групи, як такої; намір досягти цих наслідків або усвідомлення, що такі наслідки неминуче настануть в результаті цієї дії. Авторка вказує на дещо відмінні підходи в позиціях зазначених трибуналів і судів до елементу усвідомлення наслідків (обізнаності з наслідками) знищення вказаних груп. Зазначається, що намір вчинити геноцид не обов’язково повинен бути зафіксований в документах чи висловлений у публічних промовах, але може також бути виведений із фактів і обставин злочину. Розглядаються обставини, які можуть свідчити про намір вчинити геноцид. Акцентується увага на розмежуванні та співвідношенні колективного та індивідуального намірів, які мають місце у злочині геноциду. Проаналізовано намір вчинити геноцид в Голодоморі проти української національної та етнічної групи. Ключові слова: Геноцид, намір вчинити геноцид, колективний та індивідуальний намір, Голодомор-геноцид.