«Апокрисис» Христофора Філалета в контексті полемічних і реформаційних ідей доби бароко

Щелкунова, O. (2025). «Апокрисис» Христофора Філалета в контексті полемічних і реформаційних ідей доби бароко. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 2(90), 248-25. https://doi.org/10.24919/2308-4863/90-2-36

У статті здійснено спробу комплексного осмислення української полемічної літератури кінця XVI – поч. XVII століття як культурно-історичного феномена, що постає у тісному зв’язку з ідеями європейської Реформації. Підкреслено необхідність деколоніального осмислення української інтелектуальної спадщини цього періоду, зокрема полемічного письменства, крізь призму органічної належності до загальноєвропейських інтелектуальних процесів. Наголошено, що полемічні твори українських авторів мають глибоке духовно-національне підґрунтя та слугують інструментом захисту православної віри, а також формуванням колективної ідентичності в умовах політичного, релігійного і культурного
тиску з боку Речі Посполитої та католицької церкви. Особливу увагу приділено аналізу внутрішніх суперечностей і смислової багатогранності феномену унії, що викликало гострі теологічні, культурні та ідеологічні дискусії серед українських інтелектуалів. Полеміка, яка виникла у відповідь на Берестейську унію 1596 року, подається як інтелектуальний діалог, у якому формується національний світогляд. Саме через критику унії, її осмислення й переосмислення, українські автори долучаються до формування оригінального варіанту Реформації, який, з одного боку, засвоює здобутки європейського реформаторського руху, а з іншого – трансформується відповідно до місцевих умов і традицій. У центрі дослідження – особливості жанрової та стильової природи полемічної літератури, зокрема її синкретичність, поєднання елементів теологічного трактату, публіцистичного нарису та художнього висловлювання. Зазначено, що попри гострополемічний характер текстів, у них відчутна авторська позиція, прагнення до глибокого філософського осмислення релігійних і суспільних змін. На прикладі твору Христофора Філалета «Апокрисис» демонструється специфіка риторики, аргументації та стилістики українських авторів, які розвивали власну модель духовного спротиву в межах гуманістичного і просвітницького дискурсу. У статті обґрунтовано тезу про можливість трактування українського полемічного письменства доби Раннього Бароко як вияву національної Реформації, що мала свої особливості, орієнтири та ціннісні пріоритети.