Стратегії післявоєнного розвитку українських міст в контексті міжнародного досвіду

Петровська, A., Запотоцький, С. (2024). Стратегії післявоєнного розвитку українських міст в контексті міжнародного досвіду. Економічна та соціальна географія, 92, 26–37. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2024.92.26-37

У статті досліджено міжнародний досвід відновлення міст, зруйнованих під час Другої світової та Боснійської воєн. Ступінь руйнувань та тенденції й принципи відбудови пошкоджених об’єктів показано на прикладі трьох закордонних європейських міст: Варшава (Польща), Бірмінґем (Велика Британія) та Сараєво (Боснія і Герцеґовина). Ґрунтовний аналіз міжнародного досвіду може допомогти України мінімізувати ризики та зменшити кількість помилок при реконструкції зруйнованих міст. Розглянуто також специфіку та етапи реалізації вітчизняного експериментального проєкту з комплексного відновлення шести населених пунктів, що постраждали внаслідок російської агресії проти України, серед яких є монофункціональне місто Тростянець Сумської області. Проаналізовано запропоновані Л. Вудсом принципи відбудови міст, які зазнали руйнувань під час воєнних дій в Європі. На прикладі відновлення конкретних архітектурних об’єктів міст Варшави, Бірмінґему, Сараєво та Тростянця показано, який з принципів архітектурного підходу за Вудсом було використано для відбудови цих населених пунктів. Розглянуто виклики та загрози, з якими стикаються українські міста та їх мешканці під час війни та визначено можливі сценарії повоєнного розвитку українських монофункціональних міст  як найбільш вразливих типів поселень. За позитивним сценарієм зруйновані підприємства монофункціональних міст будуть відбудовані, а релоковані — повернуться, що сприятиме економічному розвитку і відновленню таких населених пунктів. Якщо ситуація складеться згідно з негативним сценарієм, то на монофункціональні міста чекає знелюднення та занепад, і фактично їх ні для кого буде відбудовувати.