Лінгвопрагматичні особливості художнього тексту на матеріалі п’єс Федеріко Гарсія Лорки
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Рогова, Вероніка Сергіївна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Рогова, В. С. (2026). Лінгвопрагматичні особливості художнього тексту на матеріалі п’єс Федеріко Гарсія Лорки [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27217
[ДСТУ] Рогова В. С. Лінгвопрагматичні особливості художнього тексту на матеріалі п’єс Федеріко Гарсія Лорки : кваліфікаційна робота бакалавра : 035 Філологія / наук. кер. Н. М. Корбозерова. Київ, 2026. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27217 (дата звернення: 25.07.2026).
Магістерську роботу присвячено дослідженню лінгвопрагматичних особливостей художнього тексту на матеріалі драматичних творів Федеріко Гарсії Лорки. Актуальність дослідження зумовлена розвитком лінгвопрагматики як напряму, що вивчає мовлення у взаємодії з його комунікативними намірами, а також недостатньою увагою до системного аналізу драматичного тексту з урахуванням імпліцитного змісту, прагматичних зсувів і взаємодії локутивного, ілокутивного та перлокутивного рівнів мовленнєвого акта.
Об’єктом дослідження є драматичний художній текст як форма комунікативної взаємодії, предметом – лінгвопрагматичні характеристики мовлення персонажів, зокрема засоби реалізації інтенцій і реакція адресата.
Метою роботи є виявлення та узагальнення особливостей функціонування прагматичних механізмів у драматичному мовленні на матеріалі п’єс «La casa de Bernarda Alba», «Yerma», «Bodas de sangre» та «Mariana Pineda». Для досягнення мети було визначено теоретичні засади аналізу, окреслено специфіку драматичного діалогу, розроблено модель дослідження діалогічного фрагмента та здійснено комплексний аналіз мовлення персонажів.
Методологічну основу дослідження становлять положення теорії мовленнєвих актів і комунікативної лінгвістики. Використано метод лінгвопрагматичного аналізу, контекстуально-інтерпретаційний підхід, мовнорівневий аналіз, порівняльний метод, описовий метод, а також метод суцільної та цілеспрямованої вибірки, що забезпечило комплексне вивчення мовлення як багаторівневої системи. Наукова новизна полягає у застосуванні цілісної моделі аналізу діалогічної взаємодії, яка враховує інтенцію мовця, ілокутивну силу, очікувану та реальну реакцію адресата й результат комунікації.
У результаті дослідження встановлено, що драматичне мовлення Лорки характеризується активним використанням непрямих мовленнєвих актів, прагматичних зсувів, імплікатур і конфліктної комунікації. Визначено домінантні моделі організації мовлення у різних п’єсах та виявлено спільні механізми реалізації інтенцій на лексичному, граматичному й синтаксичному рівнях.
Доведено, що прагматична структура діалогу залежить від типу конфлікту та
комунікативних ролей персонажів.
Об’єктом дослідження є драматичний художній текст як форма комунікативної взаємодії, предметом – лінгвопрагматичні характеристики мовлення персонажів, зокрема засоби реалізації інтенцій і реакція адресата.
Метою роботи є виявлення та узагальнення особливостей функціонування прагматичних механізмів у драматичному мовленні на матеріалі п’єс «La casa de Bernarda Alba», «Yerma», «Bodas de sangre» та «Mariana Pineda». Для досягнення мети було визначено теоретичні засади аналізу, окреслено специфіку драматичного діалогу, розроблено модель дослідження діалогічного фрагмента та здійснено комплексний аналіз мовлення персонажів.
Методологічну основу дослідження становлять положення теорії мовленнєвих актів і комунікативної лінгвістики. Використано метод лінгвопрагматичного аналізу, контекстуально-інтерпретаційний підхід, мовнорівневий аналіз, порівняльний метод, описовий метод, а також метод суцільної та цілеспрямованої вибірки, що забезпечило комплексне вивчення мовлення як багаторівневої системи. Наукова новизна полягає у застосуванні цілісної моделі аналізу діалогічної взаємодії, яка враховує інтенцію мовця, ілокутивну силу, очікувану та реальну реакцію адресата й результат комунікації.
У результаті дослідження встановлено, що драматичне мовлення Лорки характеризується активним використанням непрямих мовленнєвих актів, прагматичних зсувів, імплікатур і конфліктної комунікації. Визначено домінантні моделі організації мовлення у різних п’єсах та виявлено спільні механізми реалізації інтенцій на лексичному, граматичному й синтаксичному рівнях.
Доведено, що прагматична структура діалогу залежить від типу конфлікту та
комунікативних ролей персонажів.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
947.33 KB
Контрольна сума :
(MD5):d9c78fcd1ffab7c08036b79495ea03af
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International