Етапність в реагуванні популяцій гризунів на антропогенні зміни середовища

В основу роботи покладені матеріали довготривалих моніторингових досліджень популяцій трьох фонових видів гризунів Канівського природного заповідника. Час спостережень (з 1971 р. і до наших днів) охопив різні періоди існування заповідної екосистеми, обумовлені антропогенним впливом. Все це супроводжувалося вираженими реакціями, які відбувалися на популяційному рівні. Наявні матеріали дали можливість виокремити декілька послідовних етапів реагування популяцій
на зміну якості середовища в результаті впливу. Кожен етап демонструє свою специфічну стратегію популяцій щодо відновлення балансових відношень із середовищем. На початковому етапі (І) відбувається дестабілізація динаміки населення, яку слід розглядати як побічний наслідок спроб привести свою чисельність (щільність) у відповідність до зміненої ємності середовища. У подальшому (етап ІІ) відбувається суттєве підсилення інтенсивності розмноження, головною причиною чого є необхідність компенсації збільшеної смертності. Формується «замкнене коло», у якому смертність і відтворення виступають взаємообумовленими процесами. Реалізація такої стратегії не супроводжується відновленням втрачених корелятивних зв’язків з трофічними ресурсами, наявність яких можна розглядати як критерій збалансованості. На останньому етапі (ІІІ), якій триває до нашого часу, відбувається чергова зміна стратегії популяцій, що виявляється у явищі здрібнення. Останнє сприяє скороченню енергетичних витрат як окремих індивідів, так і популяції в цілому. Мінімізація витрат на підтримання власної
біомаси, пригнічення або відмова від розмноження (принаймні окремих особин) дає можливість збільшувати частку енергії, яка забезпечує виживання у змінених умовах. Ключові слова: лісові гризуни, динаміка популяції, трофічні зв’язки, дестабілізація, розмноження, здрібнення.

Мякушко С.А. Етапність в реагування популяцій гризунів на антропогенні зміни середовища. Екологічні науки. 2024. № 1 (52). Т. 2. С. 66-71.