Когнітивні особливості дискурсивних маркерів, що націлені на переоформлення думки, у сучасній іспанській мові

Ломакіна, І. (2023). Когнітивні особливості дискурсивних маркерів, що націлені на переоформлення думки, у сучасній іспанській мові. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 1(44), 116-123. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2023.44.11

У статті розглядаються дискурсивні маркери (ДМ), що націлені на переоформлення думки, в іспанській мові як окремий клас виразів та слів, що виконують спільні функції: з’єднують фрагменти дискурсу, пояснюють, які семантичні зв’язки існують між елементами тексту, керують процесом спілкування, інтерпретацією дискурсу мовцем та реципієнтом, співвідносять, зіставляють і протиставляють твердження в дискурсі. Зазначені одиниці не тільки синтаксично поєднують частини тексту, але й пояснюють когнітивні зв’язки між його частинами і можуть бути націлені на переоформлення думки. Комунікативні імплікатури блокуються, коли мовець усвідомлює, що його інформація викликала небажаний ефект у свідомості співрозмовника. Здатність це зрозуміти визначається теорією розуму. Аналіз когнітивних функцій іспанськомовних дискурсивних маркерів, націлених на переоформлення думки, виявляє, що вони мають на меті пом’якшити небажані твердження або припущення. Дискурсивні маркери (ДМ), що націлені на переоформлення думки, мають власну програму функціонування, за якою з одного боку вони змінюють небажану імплікатуру, що виникла в попередньому висловлюванні, а з іншого – вводять новий блок дискурсу. Цим новим блоком комунікант укомплектовує інформацію, з якою має залишитись реципієнт. Якщо розглядати семантичні відмінності у вживаннях ДМ націлених на переоформлення думки, треба виділити різні відтінки вживань в межах зазначеного вище алгоритму. Усвідомлення цих відмінностей, зазвичай, притаманне носіям мови і важко передається тим, хто вивчає іспанську мову як іноземну.