КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ТА ІНТЕРЕСИ ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО ЗА НАЯВНОСТІ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ

Кравченко, С. І. (2018). Qualification of crimes that trench on the procedural rights and interests of the suspect, the accused, where there is a competition of criminal law norms. Вісник кримінального судочинства(3), 63–70.

У статті досліджуються окремі питання кваліфікації злочинів, що посягають на процесуальні права та інтереси підозрюваного. Обґрунтована думка про те, що норми, які передбачають відповідальність за посягання на процесуальні права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого, вчинені службовими особами правоохоронних органів або суддями (ст.ст. 371–375 КК), можуть розглядатись як спеціальні по відношенню до статей, які розміщені у Розділі ХVІІ Особливої частини КК (Злочини у сфері службової діяльності) – зокрема всі злочини за ст. 371–375 КК є спеціальними різновидами перевищення влади (ст. 365 КК), штучне створення або фальсифікація доказів (ч. 2 ст. 372 КК) може бути проявом службового підроблення (ст. 366 КК). Подолання конкуренції загальної та спеціальної норм традиційно пропонується вирішувати на користь останньої.
Метою цієї статті є розгляд питання кваліфікації злочинів, що посягають на процесуальні права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого у типових та особливих кримінально-правових ситуаціях, зокрема за наявності конкуренції кримінально-правових норм.
Звертається увага на наявність в окремих випадках більш суворих санкцій у загальних нормах, проте проблему пропонується вирішувати за рахунок внесення законодавчих змін до санкцій спеціальних норм, а не завдяки здійсненню кваліфікації за сукупністю. Зокрема, проблемна ситуація повинна вирішуватися шляхом внесення змін до санкцій ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 375 КК (принаймні, приведенням їх у відповідність до санкції ч. 3 ст. 365 КК). Приділяється увага різному змісту поняття «тяжкі наслідки» у загальних нормах (тепер – лише матеріальна шкода) та спеціальних нормах (не лише матеріальна шкода, а й фізична шкода, шкода авторитету правоохоронних органів чи суду). Встановлено, що вчинення таких дій, як завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371 КК), порушення права на захист (ст. 374 КК), постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК), поєднане із заподіянням як матеріальної, так і нематеріальної шкоди, визнаної «тяжкими наслідками», має кваліфікуватися лише за ч. 3 ст. 373, або ч. 2 ст. 374, або ч. 2 ст. 375 КК. Додаткова кваліфікація вчиненого ще й за ч. 3 ст. 365 КК (перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки) не потрібна.