Психосемантичні особливості сприймання анімаційної реклами молодіжною цільовою аудиторією

Соснюк, О.П., & Власюк, І.Ю. (2020). Психосемантичні особливості сприймання анімаційної реклами молодіжною цільовою аудиторією. Український психологічний журнал, 1(13), 188-208. https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).12

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження психосемантичних особливостей сприймання анімаційної реклами представниками молодіжної цільової аудиторії.
Встановлено відмінності у сприйманні анімаційної реклами між представниками різних вікових груп в межах молодіжної цільової аудиторії. Авторами виокремлено чотири фактори (“Впевненість”, “Довіра”, “Привабливість”, “Споживча активність”), які проявляються в процесі сприймання анімаційної реклами молодшими підлітками (12-15 років). Водночас для юнаків (16-19 років) та молоді (20-24 років) виокремлено три фактори (“Впевненість”, “Привабливість”, “Споживча активність”), які визначають їх ставлення до анімаційної реклами.
Виявлено особливості ставлення молоді до анімаційної реклами з різними типами графіки (2-D, 3-D, комбінована) та споживчої мотивації даної цільової аудиторії. Встановлено, що рекламні ролики на основі використання 3-D графіки, оцінюються представниками молодіжної аудиторії (всіх вікових груп) найбільш позитивно та частіше викликають у них бажання придбати продукцію марки, що рекламується. Рекламні ролики, створені на основі використання технології 2-D графіки, найбільше привертають увагу молодших підлітків (12-15 років) та створюють у них відповідну споживчу мотивацію. Рекламні ролики, створені на основі комбінованої графіки, найменше зацікавлюють представників молодіжної цільової аудиторії. Проте ідеї, закладені в основу такої реклами, є найбільш зрозумілими для молоді, а сама реклама сприймається як релевантна та викликає почуття довіри до продукту та бренду.
Виявлено зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та креативності з особливостями сприймання анімаційної реклами. Досліджувані з високим рівнем емоційного інтелекту оцінюють анімаційну графіку в рекламі більш позитивно, ніж особи, які мають низькі показники емоційного інтелекту. Представники молодіжної цільової аудиторії (всіх вікових груп) з високими показниками емоційного інтелекту є найбільш чутливими до анімаційної реклами з використанням 3-D графіки. Схожа тенденція простежується у досліджуваних з високим рівнем креативності, які вище оцінюють та більш позитивно сприймають рекламні ролики з використанням 3-D графіки (порівняно з досліджуваними з низьким рівнем креативності). Встановлено, що молодші підлітки (12-15 років) з високим рівнем креативності також позитивно сприймають анімаційну рекламу з використанням технології 2-D графіки.
Перспективи подальших досліджень передбачають більш детальне вивчення особливостей сприймання анімаційної реклами з різними типами графіки представниками різних вікових груп, визначення зв’язку між сприйманням анімаційної реклами та ціннісно-смисловою сферою особистості споживачів.