Методична типологія лексики китайської мови в аспекті навчання аудіювання
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 травня 2025 р.
Автор(и) :
Сімоніка, Євгеній
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
15
ISSN :
2663-029X
Початкова сторінка :
67
Кінцева сторінка :
78
Цитування :
[APA 7] Сімоніка, Є. (2025). Методична типологія лексики китайської мови в аспекті навчання аудіювання. Мистецтво Лінгводидактики, (15), 67–78. https://doi.org/10.17721/2663-0303.2025.1.05
[ДСТУ] Сімоніка Є. Методична типологія лексики китайської мови в аспекті навчання аудіювання. Мистецтво Лінгводидактики. 2025. № 15. С. 67—78. DOI: 10.17721/2663-0303.2025.1.05 (дата звернення: 25.07.2026).
Статтю присвячено методичній типології лексики китайської мови, класифікованої за рівнем складності сприйняття та розуміння. Вказано на значні відмінності між китайською та українською мовами, що обумовлюють складність сприйняття китайських лексем. Важливо враховувати, зокрема, артикуляційні, графічні, структурно-композиційні та семантичні особливості китайської мови, а саме: тональність, складний словоподіл, омонімію, фонематичні відмінності. Для створення ефективної методичної типології лексики китайської мови запропоновано аналізувати різні аспекти, такі як кількість термінальних тонів, омонімію та полісемію лексем, схожість звукового складу з українською мовою, а також семантичні особливості. Під час дослідження, проведеного автором серед студентів-китаїстів І–ІІ курсу, встановлено: кількість термінальних тонів не впливає на складність сприйняття лексеми на слух; лексеми, звукові характеристики яких схожі на українські, сприймаються краще; варіації вокальних звуків китайської мови часто призводять до внутрішньомовної інтерференції, коли студенти чують дифтонги чи трифтонги замість одиничних звуків, і навпаки; сприйняття та розрізнення складоморфем у контексті є значно важчим, ніж поза контекстом, що свідчить про необхідність вивчення лексики у напрямі від складоморфем до композитів; чим вужчий семантичний діапазон слова і чим більше воно має диференційних ознак, тим його легше сприймати; композити без омонімії сприймаються краще за синтаксично вільні лексеми, а лексеми без омонімів – краще, ніж з омонімією. Головним фактором, що методично організує сприйняття на слух, визначено розуміння значення слова.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
588.23 KB
Контрольна сума :
(MD5):00e95eccffc2560f8442a138df81b690
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International