Параметри
ІНСТИТУТ ІМУНІТЕТУ СВІДКА У КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
25 липня 2018 р.
Автор(и) :
Денисенко , Г. В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
185
Кінцева сторінка :
194
Цитування :
Денисенко, Г. В. (2018). The institute of witness immunity in the criminal procedure law of ukraine and england: the comparative-legal analysis. Вісник кримінального судочинства(2), 185–194.
У статті розглядається правове регулювання інституту імунітету свідків у кримінальному провадженні України та Великої Британії, спираючись на порівняльно-правовий аналіз. Виходячи з аналізу наукового дослідження вбачається, що імунітет свідка є інституцією, покликаною забезпечувати звільнення у передбачених законом випадках особи, яка підлягає допиту як свідок, від обов’язку давати показання у кримінальному провадження.
У статті поставлено за мету здійснити ретельний аналіз установленого та функціонуючого імунітету свідка у формі процесуальної інституції, яка закріплена у нормативно-правових актах Великої Британії та порівняти її з формою, закріпленою національним Кримінальним процесуальним кодексом.
Інститут імунітету свідків знаходить своє відображення і в законодавчих актах Великої Британії: перед допитом особі роз’яснюються її права, в ході яких описується суть пред’явленого звинувачення, роз’яснюється, що вона не зобов’язана давати показання, і все, що буде нею показано в ході допиту – буде доказом у кримінальній провадженні.
Залежно від категорії свідка на прикладі «solicitor» адвоката процесуальний закон розділяє імунітет на обмежений і абсолютний. В першому випадку свідку надано право відмовитися від дачі показань, а в другому йому належить обов’язок не розголошувати певні відомості, які стали йому відомими у зв’язку з виконанням професійної діяльності.
У статті зроблено висновок про особливості імунітету свідків в обох країнах та сформульовані пропозиції щодо подальшого вдосконалення цього інституту в українському законодавстві.
У статті поставлено за мету здійснити ретельний аналіз установленого та функціонуючого імунітету свідка у формі процесуальної інституції, яка закріплена у нормативно-правових актах Великої Британії та порівняти її з формою, закріпленою національним Кримінальним процесуальним кодексом.
Інститут імунітету свідків знаходить своє відображення і в законодавчих актах Великої Британії: перед допитом особі роз’яснюються її права, в ході яких описується суть пред’явленого звинувачення, роз’яснюється, що вона не зобов’язана давати показання, і все, що буде нею показано в ході допиту – буде доказом у кримінальній провадженні.
Залежно від категорії свідка на прикладі «solicitor» адвоката процесуальний закон розділяє імунітет на обмежений і абсолютний. В першому випадку свідку надано право відмовитися від дачі показань, а в другому йому належить обов’язок не розголошувати певні відомості, які стали йому відомими у зв’язку з виконанням професійної діяльності.
У статті зроблено висновок про особливості імунітету свідків в обох країнах та сформульовані пропозиції щодо подальшого вдосконалення цього інституту в українському законодавстві.
Ключові слова :
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
546.57 KB
Контрольна сума:
(MD5):29567b6762b7ad791bfc0c2fd18089fb
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY