Хаос війни та криза ідентичності: типологічні домінанти оповіді про травму в сучасній українській літературі

Журнал :
Випуск :
2(34)
ISSN :
1728-2659
Початкова сторінка :
107
Кінцева сторінка :
111
Цитування :
[APA 7] Романенко, О. В. (2023). Chaos of war and identity crisis: typological dominants of narratives about trauma in modern ukrainian literature. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2(34)), 107–111. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.34.21
[ДСТУ] Романенко О. В. Chaos of war and identity crisis: typological dominants of narratives about trauma in modern ukrainian literature. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2023. no. 2(34). P. 107—111. URL: https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.34.21 (date of access: 18.07.2026).
Представлено дослідження феномену оповіді про травму в сучасній українській літературі – на матеріалі творів, присвячених російсько-українській війні. У центрі уваги дослідження – два приклади: медіапроєкт "Ще один день: щоденники війни" та повість-казка Олександра Михеда "Котик, Півник, Шафка". Мета статті – проаналізувати атрибутивні ознаки оповіді про травматичні події, уточнити дефініцію "роман травми", проаналізувати жанрові особливості оповіді про травматичні події, які з'являються в сучасній українській літературі. Результати та висновки дослідження. Художні практики осмислення російсько-української війни формують у контексті двох тенденцій. Перша тенденція – неореалізм як особливий спосіб відтворити правду про травму, хаос війни, документальність і вражаючі факти. Друга – змалювання фундаментальних змін ідентичності персонажів. Це актуалізує жанр роману травми в сучасній українській літературі. Жанр роману травми можна описати як оповідь про події напередодні, під час чи після травматичних подій (війна, міграція, руйнування родини, насильство, геноцид та ін.). У таких творах розказана історія персонажа як свідка чи жертви травматичних подій, описано екзсистеційний конфлікт між життям і смертю завдяки принципам я-оповіді, родинної історії, фрагментарній оповіді й ін. Документальність і художня вигадка, відтворені образи-символи, запозичені з масмедіа, що стали невіддільною частиною колективного травматичного досвіду. Це особливий тип осмислення травматичної події – у момент Катастрофи, коли криза ідентичності персонажів показана як подолання мовчання та створення індивідуальної історії, вписаної у колективну історію. На появу таких проєктів, як "Ще один день: щоденники війни", терапевтичної повісті-казки "Котик, Півник, Шафка" впливали екстралітературні чинники, зокрема масмедіа, і це визначає їхню типологічну своєрідність: у них поєднано колективне переживання травми з індивідуальними історіями про зміну ідентичності й долання наслідків травматичних переживань, формування мови перемоги.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

366.6 KB

Контрольна сума :

(MD5):e18ed714597aba7573421c0345adbc7d

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International