Лінгвокогнітивні механізми протидії маніпуляції (на матеріалі текстів із сучасних ІТ-ресурсів)
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
10 липня 2026 р.
Автор(и) :
Голота, Тарас Сергійович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Голота, Т. С. (2026). Лінгвокогнітивні механізми протидії маніпуляції (на матеріалі текстів із сучасних ІТ-ресурсів) [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35728
[ДСТУ] Голота Т. С. Лінгвокогнітивні механізми протидії маніпуляції (на матеріалі текстів із сучасних ІТ-ресурсів) : дис. … доктора філософії : 035 Філологія (за спеціалізаціями). Київ, 2026. 591 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35728
Голота Т. С. Лінгвокогнітивні механізми протидії маніпуляції (на матеріалі текстів із сучасних ІТ-ресурсів). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут філології. – Київ, 2026.
Пропонована дисертація присвячена комплексному лінгвоконцептологічному та лінгвокогнітивному аналізу механізмів маніпуляції в українськомовному цифровому дискурсі та розробленню системи мовно-когнітивної протидії маніпулятивному впливу. У праці досліджено структурну організацію маніпулятивних повідомлень, визначено домінантні концепти цифровізованої комунікації, описано специфіку їх вербалізації в текстах різних жанрів, а також змодельовано когнітивні процеси, що забезпечують сприйняття, інтерпретацію та відтворення маніпулятивних впливів у мережевому середовищі.
Матеріалом дослідження слугував корпус понад 17 000 текстів загальним обсягом більш ніж 1 500 000 слововживань, що охоплює чотири типи джерел: дописи українськомовних Telegram-каналів, публікації новинних вебресурсів, корпус шахрайських текстів цифрового середовища та друковані тексти політичного спрямування. Хронологічні межі матеріалу охоплюють період активної цифрової трансформації українського суспільства й етап повномасштабної війни, що зумовило посилення маніпулятивних і пропагандистських практик у медіапросторі.
У дисертації встановлено мовні, когнітивні та прагматичні параметри маніпуляції в цифровому дискурсі, окреслено характерні засоби легітимізації, емоційного тиску, імітації інституційної комунікації та процедурної інструктивності в маніпулятивних текстах. Схарактеризовано поширені сценарні моделі цифрової маніпуляції, визначено їхні концептуальні ядра та мовні маркери, простежено системний зв’язок між концептосферами ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ і СТРАХУ та когнітивними станами реципієнта. Доведено, що концептосфера СТРАХУ виконує роль тригерного механізму, який активує сценарії підпорядкування, довіри до псевдоавторитетів або прийняття імпліцитних інструкцій.
Обґрунтовано інтегративну методологію дослідження, що поєднує лінгвоконцептологічний, лінгвокогнітивний, дискурсивний, психолінгвістичний, лінгвопрагматичний та кількісний підходи. На цій основі розроблено авторський метод лінгвокогнітивно-сценарного аналізу, за допомогою якого можна формалізувати динаміку маніпулятивного впливу та реконструювати етапи розгортання маніпулятивного повідомлення у зв’язку з вербалізованими концептами й активованими фреймами. Метод передбачає послідовну ідентифікацію концептуального ядра, аналіз лексико-семантичних груп, виявлення імпліцитних суджень, перевірку логіко-змістових зв’язків та встановлення нагромадженості маніпулятивних прийомів.
Наукова новизна дослідження полягає в здійсненому цілісному описі лінгвокогнітивних механізмів маніпуляції в цифровому середовищі як системного явища сучасного українськомовного дискурсу. Уперше комплексно інтерпретовано концептосфери ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ та СТРАХУ як когнітивно-дискурсивного фундаменту маніпулятивних стратегій; запропоновано терміни цифровізована мова, цифрова картина світу, онлайн-текст, контрольовані та неконтрольовані мовні трансформації; розроблено модель лінгвокогнітивної протидії маніпуляції, що включає систему авторських технік: інверсію фрейму (перебудову когнітивної моделі ситуації з переходом від сценарію «загроза – негайна дія – порятунок» до моделі «інформація – перевірка – аналіз – рішення»), деконструкцію конотації (виокремлення та нейтралізацію емоційно маркованих компонентів і відокремлення факту від оцінки), розширення контексту (відновлення повноти причинно-наслідкових зв’язків і введення альтернативних інтерпретацій), метаінформаційне маркування (виявлення мовних і структурних сигналів впливу до змістового оцінювання повідомлення), викриття схеми довіри (аналіз способів створення ілюзії авторитетності та перевірку джерела й компетентності адресанта), розвінчання хибних аналогій (перевірку структурної відповідності між зіставлюваними явищами), тлумачення маніпулятивних ярликів (семантичне розгортання оцінних номінацій і перехід від ярлика до опису дій), усунення семантичної невизначеності (уточнення суб’єкта, умов чинності та змістових меж твердження), демонстрація повторюваних шаблонів (виявлення структурної тотожності повідомлень у межах одного сценарію впливу) та доповнення достовірною інформацією (залучення незалежних джерел для перевірки повноти й об’єктивності подання матеріалу).
Уточнено теоретичні засади лінгвоконцептології та когнітивної лінгвістики в умовах цифрової трансформації, розширено уявлення про взаємовплив ІТ і розвитку української мови, конкретизовано роль медіадискурсу у формуванні цифрової картини світу українців. Дістали подальший розвиток підходи до аналізу маніпулятивних стратегій у політичному, медійному та шахрайському дискурсах, а також принципи забезпечення лінгвокогнітивної інформаційної безпеки в умовах гібридної війни.
Теоретичне значення праці полягає у формалізації алгоритмів деконструкції маніпулятивних сценаріїв і моделюванні системи лінгвокогнітивного імунітету як складника сучасної філологічної парадигми. Запропонована модель поглиблює розуміння механізмів мовного впливу в цифровому середовищі та створює підґрунтя для міждисциплінарних досліджень у галузі когнітивної лінгвістики, соціолінгвістики, інформаційної безпеки та цифрових комунікацій.
Практична цінність дослідження визначена можливістю застосування розроблених алгоритмів і технік для верифікації інформації, підвищення критичного мислення користувачів та формування стійкості до маніпулятивних впливів у цифровому середовищі. Результати можуть бути використані в освітньому процесі (курси когнітивної лінгвістики, медіаграмотності, інформаційної безпеки), а також у сфері кібербезпеки й комп’ютерних наук для створення систем автоматизованого виявлення маніпулятивних текстів.
Основні положення й результати дисертації апробовано на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях і відображено у фахових публікаціях, зокрема у виданнях, індексованих у міжнародних наукометричних базах.
Усі результати дослідження отримані дисертантом самостійно.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут філології. – Київ, 2026.
Пропонована дисертація присвячена комплексному лінгвоконцептологічному та лінгвокогнітивному аналізу механізмів маніпуляції в українськомовному цифровому дискурсі та розробленню системи мовно-когнітивної протидії маніпулятивному впливу. У праці досліджено структурну організацію маніпулятивних повідомлень, визначено домінантні концепти цифровізованої комунікації, описано специфіку їх вербалізації в текстах різних жанрів, а також змодельовано когнітивні процеси, що забезпечують сприйняття, інтерпретацію та відтворення маніпулятивних впливів у мережевому середовищі.
Матеріалом дослідження слугував корпус понад 17 000 текстів загальним обсягом більш ніж 1 500 000 слововживань, що охоплює чотири типи джерел: дописи українськомовних Telegram-каналів, публікації новинних вебресурсів, корпус шахрайських текстів цифрового середовища та друковані тексти політичного спрямування. Хронологічні межі матеріалу охоплюють період активної цифрової трансформації українського суспільства й етап повномасштабної війни, що зумовило посилення маніпулятивних і пропагандистських практик у медіапросторі.
У дисертації встановлено мовні, когнітивні та прагматичні параметри маніпуляції в цифровому дискурсі, окреслено характерні засоби легітимізації, емоційного тиску, імітації інституційної комунікації та процедурної інструктивності в маніпулятивних текстах. Схарактеризовано поширені сценарні моделі цифрової маніпуляції, визначено їхні концептуальні ядра та мовні маркери, простежено системний зв’язок між концептосферами ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ і СТРАХУ та когнітивними станами реципієнта. Доведено, що концептосфера СТРАХУ виконує роль тригерного механізму, який активує сценарії підпорядкування, довіри до псевдоавторитетів або прийняття імпліцитних інструкцій.
Обґрунтовано інтегративну методологію дослідження, що поєднує лінгвоконцептологічний, лінгвокогнітивний, дискурсивний, психолінгвістичний, лінгвопрагматичний та кількісний підходи. На цій основі розроблено авторський метод лінгвокогнітивно-сценарного аналізу, за допомогою якого можна формалізувати динаміку маніпулятивного впливу та реконструювати етапи розгортання маніпулятивного повідомлення у зв’язку з вербалізованими концептами й активованими фреймами. Метод передбачає послідовну ідентифікацію концептуального ядра, аналіз лексико-семантичних груп, виявлення імпліцитних суджень, перевірку логіко-змістових зв’язків та встановлення нагромадженості маніпулятивних прийомів.
Наукова новизна дослідження полягає в здійсненому цілісному описі лінгвокогнітивних механізмів маніпуляції в цифровому середовищі як системного явища сучасного українськомовного дискурсу. Уперше комплексно інтерпретовано концептосфери ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ та СТРАХУ як когнітивно-дискурсивного фундаменту маніпулятивних стратегій; запропоновано терміни цифровізована мова, цифрова картина світу, онлайн-текст, контрольовані та неконтрольовані мовні трансформації; розроблено модель лінгвокогнітивної протидії маніпуляції, що включає систему авторських технік: інверсію фрейму (перебудову когнітивної моделі ситуації з переходом від сценарію «загроза – негайна дія – порятунок» до моделі «інформація – перевірка – аналіз – рішення»), деконструкцію конотації (виокремлення та нейтралізацію емоційно маркованих компонентів і відокремлення факту від оцінки), розширення контексту (відновлення повноти причинно-наслідкових зв’язків і введення альтернативних інтерпретацій), метаінформаційне маркування (виявлення мовних і структурних сигналів впливу до змістового оцінювання повідомлення), викриття схеми довіри (аналіз способів створення ілюзії авторитетності та перевірку джерела й компетентності адресанта), розвінчання хибних аналогій (перевірку структурної відповідності між зіставлюваними явищами), тлумачення маніпулятивних ярликів (семантичне розгортання оцінних номінацій і перехід від ярлика до опису дій), усунення семантичної невизначеності (уточнення суб’єкта, умов чинності та змістових меж твердження), демонстрація повторюваних шаблонів (виявлення структурної тотожності повідомлень у межах одного сценарію впливу) та доповнення достовірною інформацією (залучення незалежних джерел для перевірки повноти й об’єктивності подання матеріалу).
Уточнено теоретичні засади лінгвоконцептології та когнітивної лінгвістики в умовах цифрової трансформації, розширено уявлення про взаємовплив ІТ і розвитку української мови, конкретизовано роль медіадискурсу у формуванні цифрової картини світу українців. Дістали подальший розвиток підходи до аналізу маніпулятивних стратегій у політичному, медійному та шахрайському дискурсах, а також принципи забезпечення лінгвокогнітивної інформаційної безпеки в умовах гібридної війни.
Теоретичне значення праці полягає у формалізації алгоритмів деконструкції маніпулятивних сценаріїв і моделюванні системи лінгвокогнітивного імунітету як складника сучасної філологічної парадигми. Запропонована модель поглиблює розуміння механізмів мовного впливу в цифровому середовищі та створює підґрунтя для міждисциплінарних досліджень у галузі когнітивної лінгвістики, соціолінгвістики, інформаційної безпеки та цифрових комунікацій.
Практична цінність дослідження визначена можливістю застосування розроблених алгоритмів і технік для верифікації інформації, підвищення критичного мислення користувачів та формування стійкості до маніпулятивних впливів у цифровому середовищі. Результати можуть бути використані в освітньому процесі (курси когнітивної лінгвістики, медіаграмотності, інформаційної безпеки), а також у сфері кібербезпеки й комп’ютерних наук для створення систем автоматизованого виявлення маніпулятивних текстів.
Основні положення й результати дисертації апробовано на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях і відображено у фахових публікаціях, зокрема у виданнях, індексованих у міжнародних наукометричних базах.
Усі результати дослідження отримані дисертантом самостійно.
Ключові слова :
українська мова текст цифровий дискурс політичний дискурс психолінгвістика мультимедійна комунікація медіа маніпуляція маніпулятивний дискурс дезінформація механізми протидії маніпуляції критичне мислення комунікативний вплив емоційність мовна експресія мовна картина світу концепт вербалізація Ukrainian language text digital discourse political discourse psycholinguistics multimedia communication media manipulation manipulative discourse disinformation mechanisms of countering manipulation critical thinking communicative influence emotionality linguistic expression linguistic worldview concept verbalization
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
4.31 MB
Контрольна сума :
(MD5):ffc1bba5d0493ed56cc5f4a016244f71
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International