РОЛЬ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ФУНКЦІОНУВАННІ ЕСТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 грудня 2025 р.
Автор(и) :
ЮРІЙ, Аліна
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
61
Випуск :
2
ISSN :
1728-2292
Початкова сторінка :
97
Кінцева сторінка :
101
Цитування :
[APA 7] ЮРІЙ, А. (2025). РОЛЬ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ФУНКЦІОНУВАННІ ЕСТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ. Вісник: Міжнародні відносини, 61(2), 97–101. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/97-101
[ДСТУ] ЮРІЙ А. РОЛЬ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ФУНКЦІОНУВАННІ ЕСТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ. Вісник: Міжнародні відносини. 2025. Т. 61, № 2. С. 97—101. DOI: 10.17721/1728-2292.2025/2-61/97-101 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Сучасне інформаційне середовище, змінене під впливом стрімкого розвитку штучного інтелекту та цифрових комунікаційних платформ, зумовило перетворення дезінформації на системну загрозу глобального масштабу, особливо для демократичних держав. У цьому контексті Естонія, з огляду на власний геополітичний досвід сформувала одну з найпослідовніших та інституціоналізованих моделей протидії зовнішньополітичній дезінформації. Метою статті є розгляд механізмів функціонування естонської системи інформаційної безпеки, з особливою увагою до ролі медіаграмотності як інструменту підвищення суспільної стійкості до інформаційних впливів.
Методи. Методологічну основу дослідження становить поєднання історичного аналізу для реконструкції формування національної політики у сфері інформаційної безпеки, контент-аналізу стратегічних документів, законодавчих актів і публічних комунікацій, а також інституційного аналізу діяльності ключових державних і громадських структур.
Результати. Естонія розробила багаторівневу систему протидії дезінформації, що базується на принципі "цілісного суспільства". Законодавчі інструменти надають повноваження для обмеження діяльності ворожих інформаційних ресурсів. Медіаграмотність системно інтегрована в освітній процес, що сприяє стабільно високим результатам у міжнародних індексах. Активна участь неурядових організацій, особливо у роботі з російськомовними громадами, посилює ефективність системи. Естонія демонструє здатність до оперативного реагування на зовнішньополітичні інформаційні впливи. Міжнародна співпраця, зокрема в межах Центру передового досвіду НАТО з питань спільного кіберзахисту, зміцнює колективну безпеку.
Висновки. Естонський досвід є цінним прикладом для країн, що прагнуть зміцнити національну інформаційну безпеку в умовах гібридних загроз. Медіаграмотність виступає ключовим елементом стійкості, однак подальше вдосконалення системи потребує адаптації до нових технологічних реалій, посилення державно-приватного партнерства та врахування специфіки окремих цільових аудиторій.
Методи. Методологічну основу дослідження становить поєднання історичного аналізу для реконструкції формування національної політики у сфері інформаційної безпеки, контент-аналізу стратегічних документів, законодавчих актів і публічних комунікацій, а також інституційного аналізу діяльності ключових державних і громадських структур.
Результати. Естонія розробила багаторівневу систему протидії дезінформації, що базується на принципі "цілісного суспільства". Законодавчі інструменти надають повноваження для обмеження діяльності ворожих інформаційних ресурсів. Медіаграмотність системно інтегрована в освітній процес, що сприяє стабільно високим результатам у міжнародних індексах. Активна участь неурядових організацій, особливо у роботі з російськомовними громадами, посилює ефективність системи. Естонія демонструє здатність до оперативного реагування на зовнішньополітичні інформаційні впливи. Міжнародна співпраця, зокрема в межах Центру передового досвіду НАТО з питань спільного кіберзахисту, зміцнює колективну безпеку.
Висновки. Естонський досвід є цінним прикладом для країн, що прагнуть зміцнити національну інформаційну безпеку в умовах гібридних загроз. Медіаграмотність виступає ключовим елементом стійкості, однак подальше вдосконалення системи потребує адаптації до нових технологічних реалій, посилення державно-приватного партнерства та врахування специфіки окремих цільових аудиторій.
Ключові слова :
disinformation information security Estonia media literacy hybrid threats national security information influence. disinformation information security Estonia media literacy hybrid threats national security information influence. дезінформація інформаційна безпека Естонія медіаграмотність гібридні загрози національна безпека інформаційний вплив. дезінформація інформаційна безпека Естонія медіаграмотність гібридні загрози національна безпека інформаційний вплив.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
246.66 KB
Контрольна сума :
(MD5):e9ab6fe1de572c98f0696f24e33e0d28