ВПЛИВ МУЗИЧНОЇ ПРАКТИКИ НА НЕЙРОДИНАМІЧНІ ТА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ ЛЮДИНИ

Мазуркевич, Т., Кравченко, В. (2025). THE INFLUENCE OF MUSICAL PRACTICE ON NEURODYNAMIC AND COGNITIVE FUNCTIONS IN HUMANS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Biology, 97(2), 16–21. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2024.97.16-21

Вступ. Структурні та функціональні нейропластичні процеси, що проявляються в мозку музикантів, можуть впливати на їхнє когнітивне функціонування, виявляючи відмінності в порівнянні з немузикантами. Метою роботи було дослідити, чи може інтенсивна музична практика різної тривалості бути пов’язана з покращенням уваги, зорової робочої пам’яті та швидкістю сенсомоторних реакцій людини.
Методи. У 123-х обстежуваних віком від 17 до 51 року визначили швидкість простої і складної сенсомоторних реакцій, рівень розвитку селективної уваги (фланкерний тест Еріксен) та зорової робочої пам’яті. Проводився груповий порівняльний аналіз результатів тестів у підгруп обстежуваних із різною тривалістю музичної практики (n=68) та без музичного досвіду (n=55).
Результати. Регулярні заняття музикою тривалістю не менше одного року збільшують швидкість простої сенсомоторної слухової реакції та виявлення неконгруентних зорових стимулів в фланкерній задачі Еріксен. Не виявлено значущих відмінностей у швидкостях простої і складної зорової сенсомоторної реакцій, точності селективної уваги та зорової робочої пам’яті в обстежуваних з музичним досвідом та без нього.
Висновки. Заняття музикою позначаються на швидкості передачі інформації передусім в структурах слухової сенсорної системи. Менший час реакції виявлення неконгруентних зорових стимулів у осіб з музичним досвідом свідчить про позитивний вплив музичної практики на мозкові системи, залучені у виявлення фігури з фону. Вплив музичного досвіду на увагу та зорову робочу пам’ять неочевидний і потребує подальших досліджень з урахуванням музичних здібностей та періоду після припинення музичної практики.