У Пошуках архіву Нестора Махна

Додонов, Р., Кононенко, Т. (2026). In Search of Nestor Makhno's Archive. Українознавство(1), 181–196. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356140

Актуальність. Надбанням всесвітньої історії є селянський повстанський рух 1917–1921 років, пов’язаний з ім’ям Нестора Махна. Анархістська спрямованість руху як «третьої сили», що не визнавала ані диктатури пролетаріату, ані Української державності, зумовила нерозуміння широким загалом його суті. Після розгрому Повстанської армії більшовиками і втечі її лідера за кордон радянська влада доклала зусиль для викривлення та фальсифікації історичної реальності, готовлячи заочний суд над Н. Махном. Після розпаду СРСР з’явилися численні публікації про махновщину, автори яких намагалися відновити історичну справедливість. За цих умов зростає роль джерельної бази, оскільки оригінальних документів тієї доби залишилось не так багато. Ліквідувати цей брак допоможе «паризький архів» Н. Махна, переданий українськими дипломатами до України.
Метою статті є висвітлення долі «паризького архіву» Нестора Махна в Україні: обставин передачі, зберігання та оприлюднення.
Висновки. Детективна історія з пошуком вказаних документів історичною громадськістю зумовлена тим, що попередні домовленості про місце зберігання архівної колекції в Науково-дослідному інституті українознавства МОН України були порушені через обставини політичного й організаційного характеру. Передчасна публікація в журналі «Українознавство» про передачу архіву до Інституту викликала занепокоєння громадських активістів долею документів Н. Махна. І поки вони зберігалися у Франції, в Україні лунали емоційні звинувачення на адресу керівництва Науково-дослідного інституту українознавства в «розкраданні», «знищенні» історичних документів. Вони не припинилися навіть після 2018 року, коли «паризький архів» Н. Махна дійсно потрапив до України. Наразі він зберігається в Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка в повному обсязі та в такому самому стані збереженості, як на момент передачі. Залишилось виконати лише останню умову хранителів архіву – опублікувати його.